Кроме прочих моментов, срок содержания под стражей зависит от стадии уголовного производства.

На стадии досудебного производства (досудебного расследования) предусмотрен максимальный совокупный срок содержания под стражей:

- 6 месяцев при обвинении в нетяжком или средней тяжести преступлении и

- 12 месяцев при обвинении в совершении тяжкого или особо тяжкого преступления.

Степень тяжести преступления определяется ст.12 Уголовного кодекса Украины. К преступлениям средней тяжести относятся преступления, за которые предусмотрено наказание не более 5 лет лишения свободы. 

Из сказанного следует:

- если лицо подозревается (обвиняется) в совершении преступления, за которое предусмотрено максимальное наказание не более 5 лет лишения свободы, то такое лицо можно содержать под стражей на досудебном следствии не более 6 месяцев. 

- если лицо подозревается (обвиняется) в совершении преступления, за которое предусмотрена возможность назначения наказания более 5 лет лишения свободы, то такое лицо можно содержать под стражей на досудебном следствии до 12 месяцев.

Часть 2 ст.146УК Украины предусматривает максимальное наказание не более 5 лет лишения свободы, что означает, что данное преступление является преступлением средней тяжести, и потому максимальный срок содержания под стражей по этой статье на стадии досудебного следствия не может превышать 6 месяцев.

На стадии судебного рассмотрения закон не устанавливает предельного (максимального) срока содержания под стражей, что означает, что после начала судебного рассмотрения ("передачи дела в суд") лицо может содержатся под стражей в течение всего времени рассмотрения дела судом, т.е. независимо от того, сколько будет длиться судебный процесс.

1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

1. Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

2. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

3. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:

1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості;

2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Стаття 331. Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді

1. Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

2. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

3. Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.