Вторник, 06 Декабря 2016, 07:46

ЮРИДИЧЕСКАЯ КОМПАНИЯ

адвоката Дмитрия Тодорова

г.Одесса ул. Малая Арнаутская, 4

Главная страница |
Главная » Дела адвоката » Гражданские дела » Признание недействительным договора


Решение апелляционного суда по жалобе Марнив Надежды, на решение суда о взыскании с нее половины стоимости автомобиля

Державний герб України

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     19 жовтня 2012 року                                                                                                                м. Одеса

     Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:          

      - головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: -  Мизи Л.М., Процик М.В.,

при секретарі - Павлін О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення вартості майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 17 липня 2012 року,

встановила:

    У лютому 2012 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним уточненим в подальшому (а. с. 32 - 33) позовом, в якому вказав, що 28.11.09 р. згідно укладеного на товарній біржі "Український кристал" договору купівлі-продажу він купив у відповідачів автомобіль "Форд Фієста", державний реєстраційний номер - ВН 0955 СІ. Після чого зареєстрував автомобіль в органах МРЕО, отримав технічний паспорт. В біржовому договорі вказано, що автомобіль продано за 1 грн.. Однак в дійсності він сплатив за нього 80 000 грн., які були отримані відповідачами в день  укладення договору.

    Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 11.12.09 р. шлюб між відповідачам розірвано.

    Заочним рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 11.07.11 р. за позовом ОСОБА_5 вищевказаний біржовий договір купівлі-продажу автомобіля визнано недійсним  

    У зв'язку з визнанням біржової угоди недійсною він повернув автомобіль відповідачам, в той час як вони гроші в добровільному порядку йому не повернули. Оскільки автомобіль є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і належить їм в рівних частках, то витрачені ним на придбання автомобіля грошові кошти відповідачі зобов'язані повернути у рівних частках в сумі - 80 000 грн..

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 216, 1212 ЦК України, ст. ст. 60, 65, 70, 75 СК України, ОСОБА_3 остаточно просив стягнути в рівних частках на його користь з ОСОБА_4 та ОСОБА_5: 1) 80 000,00 грн., тобто по 40 000 грн. з кожного; 2) судовий збір в сумі - 800,00 грн., по 400,00 грн. з кожного.

    Позивач надав суду заяву про підтримку позовних вимог в повному обсязі, просив їх задовольнити в повному обсязі  з підстав, викладених в позові. Справу просив розглянути за його відсутності.

    Відповідач - ОСОБА_4 в судове засідання в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Надав суду заяву про повне визнання позову та розгляд справи за його відсутності.

    Відповідачка - ОСОБА_5 в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, надала суду заяву про відкладення розгляду справи. В письмових запереченнях позов не визнала, посилаючись на його необґрунтованість.

    Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 17.07.12 р. позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 40 000,00 грн. та судовий збір в сумі 400,00 грн.. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 40 000,00 грн. та судовий збір в сумі 400,00 грн.  

    В апеляційній скарзі ОСОБА_5 оскаржує рішення щодо стягнення з неї грошових сум. Просить рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до неї відмовити, стягнути з ОСОБА_3 на її користь судові витрати. Посилається на те, що рішення в оскарженій частині ухвалено при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, з грубим порушенням норм матеріального (ст. ст. 216 ЦК України) та процесуального (ст. ст. 2, 60, 61 ЦПК України) права.

    ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала доводи та вимоги, які викладені в апеляційній скарзі.

    Представник ОСОБА_4 в судовому засіданні вважав необхідним апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що апеляційна скарга є необґрунтованою.

    Відповідно до ст. 303 ЦПК колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

  

    Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

    Відповідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у  справі.

    Статтями 213, 214 ЦПК передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

    Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3 в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що за придбаний згідно укладеного на товарній біржі автомобіль відповідачі отримали 80 000 грн., що підтверджується розпискою і не заперечується відповідачем ОСОБА_4. Суд критично ставиться до вказаної у договорі купівлі-продажу автомобіля сумі у розмірі - 100 грн., оскільки дана сума вочевидь не відповідає дійсній вартості автомобіля, яка відповідно до акту № 161 від 28.11.09 р. про оцінку транспортного засобу становить - 81 612 грн. Після визнання судом 11.07.11 р. біржової угоди недійсною ОСОБА_3 повернув відповідачам автомобіль спірний автомобіль, однак відповідачі йому кошти в сумі - 80 000 грн. в добровільному порядку не повернули. Автомобіль є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках. Таким чином, з відповідачів в рівних частках на користь позивача слід стягнути отримані за недійсним правочином 80 000 грн. та судовий збір в розмірі - 800 грн. (а. с. 57 - 58).    

    Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вищевказаного висновку щодо стягнення грошей з ОСОБА_5 з порушенням норм матеріального та вищевказаних норм процесуального права.

    За правилами, передбаченими ч. 2 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

    Судом встановлено, що заочним рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від  11.07.11 р. (а. с. 5 - 7) біржову угоду купівлі-продажу автомобіля "Форд Фієста", реєстраційний номер НОМЕР_1, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, визнано недійсним з тих підстав, що ОСОБА_4 продав автомобіль без згоди дружини ОСОБА_5 після звернення останньої з позовом до суду про розірвання шлюбу.  

    Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом спільної сумісної подружжя, за взаємною згодою. При укладанні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її згоди, якщо договір виходить за рамки дрібного побутового. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

    Виходячи з встановленого, колегія суддів вважає, що отриманні ОСОБА_4 від укладання на товарній біржі договору купівлі-продажу автомобіля гроші (а. с. 38, 51) не були використані в інтересах сім'ї. Таким чином, підстави для покладання на ОСОБА_5 обов'язку з повернення будь-яких грошей ОСОБА_3, отриманих ОСОБА_4 за вищевказаним договором купівлі-продажу автомобіля, відсутні.  Доводи апелянта щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції є обґрунтованими.

    Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК за наслідками  розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Підставою для ухвалення нового рішення суду є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.  

    Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені при недоведеності обставин, що мають значення для справи, судом порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині стягнення грошей з ОСОБА_5, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині необхідно скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення вартості майна.  

    Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі - 200,00 грн., який був сплачений при поданні апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

вирішила:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

    Рішення Іванівського районного суду Одеської області від 17 липня 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. - скасувати.  

    

    У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення вартості майна - повністю відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судовий збір у сумі - 200 (двісті) грн.. 00 коп..

    Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.  

    

      Головуючий суддя:                                                         А. П. Заїкін        

                                

      Судді:                                                                                Л. М. Миза

                                                                                                 М. В. Процик

Справа № 22-ц/1590/9574/2012                                                                                                                               Категорія -20

Головуючий у першій інстанції - Погорєлов В.І.                                                                              

Доповідач - Заїкін А.П.

                                                                      Это же решение суда в едином государственном реестре судебных решений.

ВЕРНУТЬСЯ В КАТЕГОРИЮ: Признание недействительным договора
Использование материалов сайта разрешается только при наличии гиперссылки на www.todorov.od.ua
Юридические услуги. Одесса. Адвокат Дмитрий Тодоров Мы в Google+ © 2007 - 2016


Хостинг от uWeb