Четверг, 08 Декабря 2016, 11:53

ЮРИДИЧЕСКАЯ КОМПАНИЯ

адвоката Дмитрия Тодорова

г.Одесса ул. Малая Арнаутская, 4

Главная страница |
Главная » Дела адвоката » Другие » Представление интересов Национальной Академии Наук Украины в споре с Церквью (Хозяйственное Дело)


Отзыв на исковое заявление Церкви

                                                                      Господарський Суд Одеської області
                                                                                         65058, м.Одеса, пр-т.Шевченка, 29

 від імені

Національної академії наук України

01601, м. Київ, вул. Володимирська, 54.

Тодоров Д.М.

                                                                                    за довіреністю №17/1524-12 від 04.09.07р.                    

65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 3

по справі № 30/219-07-6144
за позовом Російської Істинно-Православної церкви

 

ВІДЗИВ НА ПОЗОВНУ ЗАЯВУ

 Заявлений позов про визнання права власності на нерухоме майно у вигляді бувшої богадільні та інше майно є повністю безпідставним з наступних причин.

 Ι. Доводи позивача, що у спірного майна відсутній власник, безпідставні.

1. Відсутність власника позивач обґрунтовує тим, що право власності в БТІ та РОН ні за ким не зареєстровано.

Цей висновок позивача заснований на нормі діючого Цивільного Кодексу України. Але позивач не враховує, що право власності на спірне майно виникло ще до набрання чинності

цим Кодексом і тому цей Кодекс не може регулювати і не регулює відносини з права власності, яки виникли до набрання ним чинності. Крім того, цей Кодекс не може скасовувати і не скасовує право власності, яке було набуте суб’єктами права власності до набуття ним чинності.

Як зазначено в п.9.8 Роз’яснення Вищого Арбитражного Суду «Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" N 02-5/109 від 29.02.96р. (далі: Роз’яснення Вищого Арбитражного Суду) „все майно церковних і релігійних громад в Україні було визнано державною власністю згідно зі статтею 366 Адміністративного кодексу Української РСР 1927 року. Зазначене законодавство не було визначено нечинним з дня його прийняття, тобто таким, що не породило правових наслідків. Тому держава в особі органів, передбачених в статті 17 Закону, є належним власником культових будівель і майна”.

2. Рішеннем виконкому Одеської міської ради народних депутатів трудящих №662 від 15.12.1971р., поряд з іншимі будівлямі, Національній академії наук України було передано спірне нерухоме майно, що оформлено актом прийомо-передачі, затвердженим 06.05.1972р..

Відповідно до п.3 постанови Презідії Верховної Ради Української РСР „Про статус Академії наук Української РСР” №627-ХII від 17.01.1991р.  за Академією наук УРСР були закріплені всі основні фонди та інше державне майно, що знаходились на момент приняття постанови у користуванні її установ та організацій дослідно-виробничої бази.

Абзацем другим п.3 тієй ж постанови встановлено, що „порядок володіння, користування та розпорядження всім майном, закріпленим за Академією наук Української РСР, визначається виключно Президією Академії наук Української РСР”.

Таке ж саме положення міститься в п.2 Указу Президента України  „Про забезпечення діяльності та розвитку Академії наук України” №43 від 20.01.1992р..

Абзацем 2 п.2 зазначеного Указу Президента України встановлено, що: „Академія наук України використовує передане їй майно за своїм розсудом у межах, визначених її Статутом, без зміни форми його власності”.

В подальшому, в розвіток цих положень, 07.02.02р. прийнято Закон України „Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу”.

Статтею 5 цього закону встановлені особливості відчуження обєктів майнового комплексу НАН України, які полягають в наступному:

„Вилучення земельних ділянок Національної академії наук України та галузевих академій наук може здійснюватися лише за згодою Президії Національної академії наук України та президій галузевих академій наук відповідно до Земельного кодексу України.

На нерухоме майно Національної академії наук України та галузевих академій наук і організацій, що віднесені до їх відання, не може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів”.

 Таким чином, спірне майно належить державі в особі НАН України, це майно має особливий статус і на нього не розповсюджується положення про повернення майна церквам, які закриплені в Указі Президента України «Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна»  N 125 від 4 березня 1992 року та Законі України «Про свободу совісті та релігійні організації».

 

ΙI. Заявлені позивачем підстави позовних вимог необґрунтовані і суперечать нормативним актам, на яких позивач засновує свої вимоги.

1. Позовні вимоги засновані на положеннях Указу Президента України «Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна»  N 125 від 4 березня 1992 року та Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Відповідно до зазначених нормативних актів культови будівлі можуть передаватися релігійним громадам у власність чи безоплатне користування за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим — Уряду Республіки Крим. (п.3  Указу, ч.2 ст.17 Закону).

Таким чином, позовні вимоги церкви про визнання права власності безпідставни, тому що, по-перше, держава віришує, що повертати, а що не повертати, а по-друге, не церква визначає як повинна бути передана будівля: у власність чи у користування. Вирішення питання яким чином передати: у власність або користування – це прерогатива органів, які приймають рішення про повернення будівлі, а не церкви і, навіть, не суду. 

Про те, що у господарських судів немає підстав для задоволення таких позовних вимог, прямо зазначено в п.9.8 Роз’яснення Вищого Арбитражного Суду:

«у господарських судів немає підстав для задоволення позовних вимог релігійних організацій до відповідних державних органів про визнання права власності на культові будівлі і майно або про зобов’язання цих органів передати зазначені будівлі і майно у власність або в користування, оскільки інше рішення порушує право державної власності, виходячи із змісту чинного законодавства».

 На підставі викладеного,

прошу Господарський Суд у задоволенні позову відмовити повністю.

 ДОДАТОК:

1.      Копія рішення виконкому Одеської міської ради народних депутатів №662 від 15.12.1971р.

2.      Копія акту прийомо-передачі НАН України спірної будівлі від 06.05.1972р..

 

Від імені Національної Академії Наук України

за довіреністю №17/1524-12 від 04.09.07р.                   

         ___________________   Тодоров Д.М.

ВЕРНУТЬСЯ В КАТЕГОРИЮ: Представление интересов Национальной Академии Наук Украины в споре с Церквью (Хозяйственное Дело)
Использование материалов сайта разрешается только при наличии гиперссылки на www.todorov.od.ua
Юридические услуги. Одесса. Адвокат Дмитрий Тодоров Мы в Google+ © 2007 - 2016


Хостинг от uWeb