Пятница, 09 Декабря 2016, 15:27

ЮРИДИЧЕСКАЯ КОМПАНИЯ

адвоката Дмитрия Тодорова

г.Одесса ул. Малая Арнаутская, 4

Главная страница |
Главная » Дела адвоката » Другие » Дело о возврате государственной помощи, предоставленной фермеру (Хозяйственное Дело)


Решение апелляционного хозяйственного суда об удовлетворении апелляционной жалобы

Державний герб України

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"30" серпня 2011 р.Справа № 19/17-2211-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бойко

суддів: Т.А. Величко, С.В. Таран

при секретарі: Павлюк О.М.

за участю представників сторін:

від позивача Афанасьєв М.Т

від відповідача Тодоров Д.М.

від прокуратури не зявився

розглянувши апеляційну скаргу фермерського господарства „ОСОБА_1”

на рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2011 року

у справі № 19/17-2211-2011

за позовом прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

до фермерського господарства „ОСОБА_1”

про стягнення 65838,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до фермерського господарства „ОСОБА_1” про стягнення 65838,55 грн., в якому просив стягнути з відповідача заборгованості за договором № 10 від 19.06.2008 року про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству у сумі 65838,55 грн., з яких 55000,00 грн. основного боргу, 4448,55 грн. пені, 1425,00 грн. трьох процентів річних, 4965,00 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.06.2011 року у справі № 19/17-2211-2011 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з фермерського господарства "ОСОБА_1” на користь держави в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 59965 грн. 00 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, фермерське господарство „ОСОБА_1” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 19 червня 2008 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі директора Одеського відділення (Укрдержфонд) та фермерським господарством "ОСОБА_1” (ФГ "ОСОБА_1.”) був укладений договір № 10 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, згідно умов якого Укрдержфонд зобовязвся надати поворотну фінансову підтримку (допомогу) ФГ "ОСОБА_1.” в сумі 15000,00 грн. для придбання вантажного автомобіля, а ФГ "ОСОБА_1.” зобовязалось використати надані кошти за цільовим призначенням та повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) Одеському відділенню Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 30 листопада 2009 року 20000,00 грн., до 30 листопада 2010 року 35000,00 грн., до 30 листопада 2011 року 40000,00 грн., до 30 листопада 2012 року 55000,00 грн. (п.п. 2, 3.2.1)

Платіжним дорученням №8 від 20 червня 2008 року Одеське відділення Укрдержфонду перерахувало ФГ "ОСОБА_1.” 150000,00 грн.

Відповідач в установлений п. 3.2.1. строк не виконав свої зобовязання не здійснив передбачені графіком оплати за 2009 та 2010 роки, у звязку з чим Укрдержфонд звернувся до прокуратури для подачі позову до господарського суду, обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст.ст. 10, 11 Закону України "Про фермерське господарство”, ст. 193 ГК України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру”.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до п. 3.1.2. договору Укрдежфонд має право вимагати від відповідача повернення фінансової допомоги на поворотній основі згідно графіку.

Згідно п. 5.1., 5.2. договору, у випадку простроченню терміну виконання зобовязання по поверненню коштів фінансової підтримки ФГ "ОСОБА_1.” зобовязане сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, три процента річних від простроченої суми та пеню, яка згідно до договору обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

Статтею 193 ГК України, яка кореспондується з положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 13 "Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки новоствореним фермерським господарствам з відокремленими садибами” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25 серпня 2004 року, кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, у зв'язку з чим суд задовольняє вимоги щодо стягнення 1425,00 грн. трьох процентів річних та 4965,00 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи зазначене, суд позовні вимоги задовольнив, але так як судом обставини зясовані не в повному обсязі, тому висновок суду цим обставинам не відповідає.

Відповідачем зазначено та надані до суду докази того, що 2009 та 2010 роках в діяльності фермерського господарства мали місце форс-мажорні обставини, тобто порушення зобовязання повернення фінансової допомоги відповідно графіку встановленого договором сталося не з вини відповідача.

Згідно ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Під випадком в практиці розуміються будь-які діяння, не викликані чиїмось наміром або необережністю, тобто відсутність вини порушника.

Поняття та ознаки непереборної сили розкриваються у п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК. Непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха та соціальні явища. По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності (таяння снігу в горах, щорічні сезонні мусонні дощі тощо), а екстраординарна подія, яка не є звичайною.

Статтею 14 Закону України „Про торгово-промислові палати в Україні” передбачено, що торгово-промислова палата в Україні засвідчує обставини форс-мажору.

У висновку торгово-промислової палати в Україні про форс-мажорні обставини № 317/05-4 від 10.02.2010р. зазначено, що за даними гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів 29 червня 2009 року на території Кілійського району спостерігались складні погодні умови: злива (кількість опадів склала 31 мм, тобто 163% декадної норми), шквальний вітер (більше 15 м/с) випав град діаметром 10-35 мм. Сукупність несприятливих погодних умов призвела до значних пошкоджень сільськогосподарських культур (довідка гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського з гідрометеорології від 30.07.2009 №141-К).

Внаслідок стихійного лиха 2009 року на площах ФГ "ОСОБА_1.” на 29.06.2009 були значно (на 75%) пошкоджені саджанці винограду на площі 18,19 га: сорт «Одеський чорний»- 15180 шт., сорт «Каберне Совіньон»- 15180 шт. (Акт від 26.08.2009, затверджений управлінням агропромислового розвитку Кілійської районної державної адміністрації Одеської області; Протокол №23 від 14.12.2009 комісії ТЕБ та НС).

У висновку торгово-промислової палати в Україні про форс-мажорні обставини № 3816/05-4 від 22.12.2010р. зазначено, що за даними гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів в період 22 червня - 14 липня 2010 року на території Кілійського району спостерігались тривалі зливові дощі (загальна кількість опадів склала 131 мм, тобто 291% від норми). Тривалі дощі та висока вологість повітря обумовили розповсюдження хвороб і загнивання ягід винограду (довідка гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського з гідрометеорології від 20.12.2010 №504/К).

Внаслідок стихійного лиха 2010 року на площах ФГ "ОСОБА_1." на 26.08.2010 були значно (на 70%) пошкоджений виноград на площі 18,19 га: сорт «Одеський чорний»- 9,11 га сорт «Каберне Совіньон»- 9,08 га (Акт від -26.08.2010, затверджений управлінням агропромислового розвитку Кілійської районної державної адміністрації Одеської області; довідка управління агропромислового розвитку Кілійської районної державної адміністрації Одеської області від 21.12.2010 №322).

Статтею 218 Господарського кодексу України також передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Слід зазначити що фермерське господарство признає факт порушення умов вказаного раніше договору та не відмовляється від виконання своїх зобовязань за договором.

Відтак суд першої інстанції прийшов невірного висновку, щодо стягнення з відповідача заборгованості за зазначеним договором, оскільки ним належним чином доведено, що це порушення сталося внаслідок непереборної сили і ним вжито усіх заходів для недопущення господарського правопорушення.

Враховуючи те, що відповідач довів, що це порушення сталося внаслідок надзвичайних і невідворотних обставин, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як таке, що не ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному зясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та оцінки доказів.

Керуючись ст. ст. 101,103 105 ГПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу фермерського господарства „ОСОБА_1” задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2011р. у справі № 19/17-2211-2011 скасувати, в позові відмовити.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Л.І. Бойко

Суддя Т.А. Величко

Суддя С.В. Таран Постанова підписана 01.09.2011р.

Эта же постанова в едином государственном реестре судебных решений.

ВЕРНУТЬСЯ В КАТЕГОРИЮ: Дело о возврате государственной помощи, предоставленной фермеру (Хозяйственное Дело)
Использование материалов сайта разрешается только при наличии гиперссылки на www.todorov.od.ua
Юридические услуги. Одесса. Адвокат Дмитрий Тодоров Мы в Google+ © 2007 - 2016


Хостинг от uWeb