Пятница, 09 Декабря 2016, 13:35

ЮРИДИЧЕСКАЯ КОМПАНИЯ

адвоката Дмитрия Тодорова

г.Одесса ул. Малая Арнаутская, 4

Главная страница |
Главная » Дела адвоката » Другие » Представление интересов Министерства образования и науки Украины (Хозяйственное Дело)


Постанова апелляционного хозяйственного суда

Державний герб України

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2007 р.Справа № 16-30-9/104-06-3061

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Бритавській Ю.С.

за участю представників сторін:

Від прокуратури –Лебедєв О.В., посв., Від позивача –Тодоров Д.М., по дов.

Від третьої особи 1 –Бобрешов І.А., заст. директора

Від відповідача 1 – Панасюк О.Ю., по дов., Петренко С.М., по дов.

Від відповідача 3 - Кіхтенко О.С., по дов.

Від відповідачів 2, 4 та ФДМУ - не з’явилися, належним чином повідомлені

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання прокурора міста Одеси

та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Калушхімремонт”, м. Калуш, Івано-Франківська області

на рішення господарського суду Одеської області від 07.02.2007 року

по справі № 16-30-9/104-06-3061

за позовом Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1). Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини МОН і НАН України;

2). Фонд державного майна України

до: 1). Відкритого акціонерного товариства „Калушхімремонт”, м. Калуш, Івано-Франківська області

2). Міністерства промислової політики України

3). Виконавчого комітету Одеської міської ради

4). Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості”

про визнання права власності, визнання недійсним наказу, визнання недійним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (далі - позивач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини МОН і НАН України, Фонду державного майна України, виконавчого комітету Одеської міської ради до Відкритого акціонерного товариства "Калушхімремонт” (далі –відповідач 1), до Міністерства промислової політики України (далі –відповідач 2) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” про визнання права власності Держави на будівлю, розташовану за адресою м. Одеса, вул. Мельницька, 29-а; визнання недійсним п. 5 наказу Міністерства промислової політики України № 187 від 16.06.1994р. в частини передачі будівлі про вул. Мельницької, 29-а у м. Одесі до статутного фонду ВАТ "Калушхімремонт”; визнання недійсним свідоцтва про право власності ВАТ "Калушхімремонт” на будівлю, розташовану за адресою м. Одеса, вул. Мельницька, 29-а; скасування державної реєстрації права власності ВАТ "Калушхімремонт” на будівлю, розташовану за адресою м. Одеса, вул. Мельницька, 29-а. Свої доводи заступник прокурора м. Одеси обґрунтовує порушенням прав Держави при оформленні ВАТ "Калушхімремонт” правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомого майна - будівлю, розташовану за адресою м. Одеса, вул. Мельницька, 29-а.

11.05.2006 р. Міністерство освіти і науки України (позивач) доповнило позовні вимоги заступника прокурора м. Одеси, відповідно до яких позивач просив визнати недійсним перелік майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Калушхімремонт”, наданий Міністерством промислової політики України листом №10/5-1-136 від 26.01.2005р. в частині передачі будівлі по вул.. Мельницької 29-а у м. Одесі.

У процесі розгляду справи була здійснена заміна процесуального статусу виконавчого комітету Одеської міської ради та КП "ОМБТІ та РОН” та останні залучені до участі в справі в якості інших відповідачів.

Міністерство промислової політики України надіслало до суду клопотання про виключення його як відповідача по справі, в якому зазначає, що в наказі міністерства від 16.06.1994 р. № 187 не вказано про передачу приміщень, які стали предметом спору, а лише зазначено правонаступництво у процесі корпоратизації, і, як дальше зазначається в цьому листі Мінпромполітики спірних приміщень не передавало і не видавало наказів про їх передачу ВАТ „Калушхімремонт”.

Представник КП "ОМБТІ та РОН” заперечував проти заявлених до нього вимог, посилаючись на здійснення реєстрації права власності ВАТ "Калушхімремонт” на підставі правовстановлюючих документів у відповідності до вимог Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. №6/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003р. за реєстраційним №66/7387.

Представник виконавчого комітету Одеської міської ради також заперечував проти заявлених вимог, посилаючись на видачу свідоцтва про право власності ВАТ "Калушхімремонт” на підставі наданих останнім документів, передбачених вимогами діючого законодавства.

Фонд державного майна України підтримав правову позицію заступника прокурора м. Одеси вважаючи, що при оформленні правовстановлюючих документів ВАТ "Калушхімремонт” на спірний об’єкт нерухомості були порушені права Держави.

Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини МОН і НАН України також повністю підтримав правову позицію заступника прокурора м. Одеси та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

ВАТ "Калушхімремонт” повністю заперечував проти заявлених вимог та наполягав на припиненні провадження у даній справі, посилаючись на ухвалу господарського суду Одеської області від 22.02.2006р., яка була постановлена за результатами розгляду справи №34/23-06-998.

Рішенням місцевого господарського суду від 07.02.2007 р. позов задоволено частково.

Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним п. 5 наказу Міністерства промислової політики України №187 від 16.06.1994р. в частині передачі будівлі по вул. Мельницькій 29-а у м. Одесі до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Калушхімремонт”; про визнання недійсним переліку майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Калушхімремонт”, наданого Міністерством промислової політики України листом №10/5-1-136 від 26.01.2005р. в частині передачі будівлі по вул. Мельницькій 29-а у м. Одесі; про скасування державної реєстрації права власності відкритого акціонерного товариства "Калушхімремонт” на будівлю, розташовану за адресою м. Одеса, вул. Мельницька 29-а, припинено.

Визнано право власності Держави в особі Міністерства освіти і науки України на об’єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька 29-а, загальною площею 472,6 кв.м. Визнано недійсним свідоцтво про право власності відкритого акціонерного товариства "Калушхімремонт” на об’єкт нерухомого майна, розташований за адресою м. Одеса, вул. Мельницька 29-а, загальною площею 472,6 кв.м., від 15.04.2005р., видане виконавчим комітетом Одеської міської ради. З відкритого акціонерного товариства "Калушхімремонт” стягнуті судові витрати та витрати на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду в частині припинення позовних вимог провадження у справі прокурор звернувся з апеляційним поданням, в якому просить змінити оскаржене рішення суду і задовольнити його позовні вимоги в цій частині у повному обсязі, у тому числі:

- про визнання недійсним пункту 5 (п’ятого) наказу Мінпромполітики від 16.06.1994 р. № 187 в частині передачі будівлі по вул. Мельницькій, 29 а у м. Одесі до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) „Калушхімремонт”;

- про визнання недійсним переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ „Калушхімремонт” згідно листа Мінпромполітики України № 10/05-1-136 від 26.01.2005 р. в частині передачі будівлі по вул. Мельницька, 29 а у м. Одесі.

- про скасування державної реєсрації права власності ВАТ „Калушхімремонт” на будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, 29 а.

При цьому прокурор посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники ВАТ „Калушхімремонт” (відповідач 1) також частково не погодились з зазначеним рішенням суду і подали апеляційну скаргу, в якій просять:

- скасувати пункти 5, 6 резолютивної частини рішення господарського суду Одеської області від 07.02.2007 р., а саме: визнання права власності держави на спірну будівлю, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, 29 а та визнання недійсним свідоцтво про право власності ВАТ „Калушхімремонт” на спірну будівлю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційне подання прокурора і апеляційну скаргу ВАТ „Калушхімремонт” позивач –Міністерство освіти і науки України –і третя особа –Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини Національної академії наук України –апеляційне подання прокурора підтримують і просять його задовольнити, а проти апеляційної скарги ВАТ „Калушхімремонт” заперечують, вважаючи її безпідставною як така, що не відповідає обставинам справи і чинному законодавству.

У відзиві на апеляційне подання прокурора представники ВАТ „Калушхімремонт” вважають його безпідставним, а рішення суду в оскарженій прокурором частині вважають законним і обгрунтованим.

Представник виконавчого комітету Одеської міської ради (відповідач 3) в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційне подання прокурора, вважає його обгрунтованим і просить його задовольнити, а проти апеляційної скарги ВАТ „Калушхімремонт” заперечує вважаючи її такою, що не відповідає обставинам справи і чинному законодавству.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційного подання і апеляційної скарги, заслухавши представників сторін і третьої особи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ВАТ „Калушхімремонт” задоволенню не підлягає, а апеляційне подання прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору про передачу виробничих приміщень з балансу на баланс від 10.08.1988 р. Одеським хімічним заводом тресту „Укрхімбуд” Мінхімпрому СРСР будівля за адресою м. Одеса, вул. Мойсеєнко 29-а була передана на баланс Інженерного центру "Екологія в зварювальному виробництві” при Одеському державному університеті, а в свою чергу Одеський державний університет імені І.І. Мечнікова передає на баланс РБМУ–6 тресту „Югзапхимпроммонтаж” виробничі приміщення за адресою м. Одеса, вул. Генерала Ватутіна, 14. Як вбачається з преамбули даного договору, передача приміщень з балансу на баланс відбулася безоплатно по акту приймання-передачі від 22.08.1988 р., скріпленого підписами і печатками вказаних сторін по цьому договору.

Згідно ст. 128 Цивільного кодексу УРСР, який був чинним на момент передачі будівель і споруд по договору від 10.08.1988 р. від Одеського хімзаводу на баланс вказаного Центру, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 8 зазначеного договору від 10.08.1988 р. про передачу приміщень з балансу на баланс передбачено оформлення акту передачі, підписаного сторонами.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції в оскарженому рішенні, що позовні вимоги пов’язані між собою підставами виникнення та базою доказування відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, згідно частини першої якої цівільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Натомість Міністерство промислової політики України, пункт 5 наказу якого від 16.06.1994 р. № 187 „Про створення відкритого акціонерного товариства „Калушхімремонт” оспорюється прокурором у позові в частині передачі спірної будівлі по вул. Мельницька, 29 у м. Одесі цьому Товариству до статутного фонду останнього при його створенні шляхом корпоратизації, відноситься до центральних органів виконавчої влади.

Приймаючи зазначений вище наказ про створення ВАТ „Калушхімремонт” шляхом корпоратизації з припиненням діяльності державного будівельно-монтажного підприємства „Калушхімремонт” і передачі пунктом 5 (п’ятим) створеному Товариству активів і пасивів вказаного державного підприємства, Мінпромполітики діяв як суб’єкт владних повноважень, який здійснював владні управлінські функції відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС)України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) це компетенція адміністративних судів України.

До правового акту індивідуальної дії відноситься і вказаний наказ Мінпромполітики, пункт 5 якого оспрюється позивачем.

Оскільки спір по зазначеному наказу Мінпромполітики повинен розглядатись по нормам адміністративного судочинства, а не господарсько-процесуального судочинства, то суд першої інстанції правомірно припинив провадження в цій частині позову на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі в частині доповнених позовних вимог про визнання недійсним переліку майна у листі Мінпромполітики від 26.01.2005 р. № 10/05-1-136, в якому мова йде про передачу об’єктів нерухомого майна до статутного фонду ВАТ „Калушхімремонт”, а саме: будівлі АБК по вул. Мельницька, 29-а у м. Одесі (а.с. 27, 184-185, т. І).

Вказаний лист Мінпромполітики підготувало, як в ньому зазначається, на звернення ВАТ „Калушхімремонт” до Мінпромполітики від 20.01.2005 р. № 01/716, яке у своєму зверненні виклало прохання підтвердити наявність у нього (цього Товариства) на балансі об’єкту нерухомості переданого об’єкту нерухомості згідно наказу Мінпромполітики № 187 від 16.06.1994р., а саме: будівлі АБК по вул. Мельницька, 29-а у м. Одесі з зазначенням у цьому зверненні, що вказаний об’єкт у процесі корпоратизації згідно згаданого наказу Міністерства увійшов до його статутного фонду (а.с. 186, т. І). Наведений перелік об’єктів нерухомості у цьому листі Мінпромполітики не оформлений окремим актом приймання-передачі зазначеного нерухомого майна, а Мінпромполітики (відповідач 2) у своїх клопотаннях до господарського суду про виключення його зі складу відповідачів заперечує проти тверджень ВАТ „Калушхімремонт”, що згідно наказу від 16.06.1994 р. № 187 про створення вказаного Товариства спірна будівля по вул. Мельницька, 29-а у м. Одесі увійшла до статутного фонду ВАТ „Калушхімремонт” (а.с. 68, 76, т. І).

Вказаний лист Мінпромполітики від 26.01.2005 р. № 10/05-1-136 щодо спірного об’єкту нерухомості не є актом у розумінні ст. 12 ГПК України в редакції, чинного на момент звернення позивача до господарського суду, тому, що він не породжує певні права і обов’язки особи, якій цей лист надісланий, що необхідно для акту ненормативного характеру індивідуальної дії.

Щодо припинення судом провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності за ВАТ „Калушхімремонт” на спірну будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, 29-а, з підстав, що між сторонами не виникли правовідносини стосовно скасування такої реєстрації, оскільки ані прокуратура м. Одеси, ані позивач не звертались з цього приводу до КП „ОМБТІ та РОН”, то в цій частині позову, висновки суду першої інстанції в оскарженому рішенні суд апеляційної інстанції вважає помилковими з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, представник Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” (далі КП „ОБМТІ та РОН”), який діяв по довіреності, заперечував проти заявлених позовних вимог, посилаючись на здійснення реєстрації права власності на спірну будівлю по вул. Мельницька, 29-а у м. Одесі на підставі правоустановлюючих документів у відповідності з Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 і зареєстрованого в Мінюсті 18.02.2002 р. за № 157/6445 з подальшими змінами.

Тому суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновками суду першої інстанції про відсутність правовідносин між сторонами стосовно скасування державної реєстрації права власності на будівлі по вул. Мельницька, 29-а у м. Одесі за ВАТ „Калушхімремонт”, про що також буде зазначено у постанові нижче.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, до КП „ОМБТІ та РОН” (відповідач 4) звертався у вересні 2004 р. Одеський фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини МОН і НАН України про видачу йому свідоцтва про право власності на спірну будівлю по вул. Мельницькій, 29-а у м. Одесі, яке є державною власністю і знаходиться у нього на балансі з 1988 року, тобто з моменту створення Інженерного центру „Екологія у зварювальному виробництві” при Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова, якому ця будівля була передана по договору від 10.08.1988р. і акту приймання-передачі від 22.08.1988 р. з балансу на баланс (а.с. 16, т. І).

Згідно вказаному договору, укладеному між Одеським хімічним заводом тресту „Укрхімбуд” Мінхімпрома СРСР і Одеським держуніверситетом з Центром екології у зварочному виробництві, РБМУ-6 тресту „Югзапхімпроммонтаж”, Одеський хімічний завод передав зі свого балансу на баланс Інженерного центру „Екологія у зварювальному виробництві” при Одеському держуніверситеті виробничі приміщення заводу за адресою: вул. Моісеєнка, 29-а (по рішенню виконкому Одеської міської ради від 10.08.1995 р. № 339 перейменована в вул. Мельницьку) зі всією технічною документацією на будинки і споруди по вул. Моісеєнко, 29-а, а Одеський держуніверситет передає зі свого балансу на баланс РБМУ-6 виробничі приміщення по вул. Генерала Ватутіна, 14.

Відповідно до ст. 128 ЦК УРСР, який був чинним на момент передачі цьому Центру зазначеної будівлі на баланс, право власності (оперативного управління) у набувача майна виникає з моменту передачі речі.

Отже, право оперативного управління на спірну будівлю по вул. Моісеєнко (Мельницькій), 29-а у м. Одесі виникло у Центра з 22.08.1988 р.

Вказаний договір від 10.08.1988 р. про передачу будівель з балансу на баланс є чинним.

Зазначене свідчить, що до цього часу будівля по вул. Мельницькій, 29-а у м. Одесі так і залишилась державною власністю, що підтверджує Фонд державного майна України (третя особа) у письмових поясненнях від 17.04.2006 р. за № 10-25-5856.

Зазначений Центр „Екологія у зварювальному виробництві” при Одеському державному університеті наказом Міністерства вищої освіти і Академії наук України від 24.04.1992 р. № 89/94 реорганізований у Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини при Одеському держуніверситеті Мінвузу і Академії наук України.

Крім того, у матеріалах справи є рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.08.2005 р. № 476, яким право власності на будівлю по вул. Мельницькій, 29-а у м. Одесі, що знаходиться на балансі Фізико-технічного інституту Міносвіти і науки України і Академії наук України, оформлено за Державою в особі Верховної Ради України на підставі статей 32 і 39 Закону України „Про власність”, згідно яких суб’єктом права державної власності на майно, що закріплене за державною установою на праві оперативного управління, є Держава в особі Верховної Ради України (а.с. 18, т. І).

Зазначене рішення виконавчого комітету Одеської міської ради на даний час є чинним, що визнали і представники ВАТ „Калушхімремонт” в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Оскільки спірна будівля по вул. Мельницькій, 29-а у м. Одесі знаходилась на праві оперативного управління і на балансі Центру „Екологія у зварювальному виробництві” після її передачі згідно договору від 10.08.1988 р. і по акту приймання-передачі від 22.08.1988 р., то вона не могла бути передана у статутний фонд ВАТ „Калушхімремонт” при його створенні наказом Мінпромполітики від 16.06.1994 р. № 187 шляхом корпоратизації державного ремонтно-будівельного монтажного підприємства „Калушхімремонт”, що, як було зазначене вище, підтвердило Мінпромполітики у своїх клопотаннях до суду першої інстанції, що цим наказом спірна будівля по вул. Мельницькій, 29 (на той час –16.06.1994 р., коли видавався цей наказ Міністерством, вулиця найменувалась –Моісеєнко, 29) вказана будівля ВАТ „Калушхімремонт” не передавалась (а.с. 68, 76, т. І).

Не підтвердив належними документами передачі спірної будівлі по вул. Моісеєнко, 29 у м. Одесі і ВАТ „Калушхімремонт” (відповідач 1) у статутний фонд останнього при його створенні шляхом корпоратизації наказом Мінпромполітики від 16.06.1994 р. № 187, оскільки із наданих ВАТ „Калушхімремонт” документів дійти до такого висновку неможливо.

На ухвалу суду першої інстанції Мінпромполітики при клопотанні від 18.08.2006 р. № 20/2-2-349 про слухання справи у відсутності його представника надало витребувані ухвалою документи про створення ВАТ „Калушхімремонт”, у тому числі наказ Мінпромполітики від 16.06.1994 р. № 187, акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного ремонтно-будівельного монтажного підприємства „Калушхімремонт”, із якого було створене шляхом корпоратизації ВАТ „Калушхімремонт”, наказ ремонтно-будівельного монтажного тресту від 23.12.1988 р. № 375 „Про прийняття ремонтно-будівельної монтажної дільниці № 5 БМУ-3 м. Черкаси тресту „Укрхімбуд” до складу РБМУ-4 м. Калуш трест „Калушхімремонт”, інвентаризаційний опис основних засобів станом на 31.05.1994 р., інвентарні картки обліку основних засобів і інвентаризаційний опис основних засобів станом на 01.10.2004 р.

Названі вище документи, крім наказу Мінпромполітики, як з них вбачається, були складені посадовими особами як ремонтно-будівельного монтажного підприємства „Калушхімремонт”, із якого було створено ВАТ „Калушхімремонт”, так і посадовими особами останнього (заінтересованої особи). Ці документи, як вбачається із клопотання Мінпромполітики від 18.08.2006 р., надісланого на ім’я господарського суду Одеської області, і листа Мінпромполітики від 26.01.2005 р. № 10/05-1-136 були підставою для підготовки останнього на звернення ВАТ „Калушхімремонт” від 21.01.2005 р. № 01/716 щодо наявності на балансі ВАТ „Калушхімремонт” і передачі в статутний фонд останнього об’єктів нерухомого майна, у тому числі і спірного об’єкту –будівлі по вул. Мельницька, 29-а у м. Одесі (а.с. 183-200, т. І).

Крім того, слід окремо звернути увагу на інвентаризаційний опис основних засобів станом на 31.05.1994 р., який був складений державним підприємством РБМП „Калушхімремонт”. Із цього інвентаризаційного опису вбачається, що при інвентаризації за вказаний період об’єктів цим державним підприємством, ще до створення ВАТ „Калушхімремонт” була виявлена спірна будівля по вул. Мельницькій, 29-а у м. Одесі, в той час як назва цієї вулиці тоді була Моісеєнко (а.с. 193-194, т. І).

Це свідчить про недостовірність даних щодо спірної будівлі, наданих ВАТ „Калушхімремонт” Мінпромполітики при зверненні до нього від 21.01.2005 р. за № 01/716 для підтвердження Міністерством про наявність у нього на балансі спірної будівлі за вказаною адресою і, що в процесі корпоратизації ця будівля увійшла до статутного фонду ВАТ „Калушхімремонт”.

Інші документи, надані ВАТ „Калушхімремонт” при вказаному зверненні до Мінпромполітики також не підтверджують передачі спірної будівлі цьому Товариству у Статутний фонд при його створенні, а інвентарна картка № 58/602 обліку основних засобів (а.с. 197), в якій зазначено про передачу цієї будівлі по вул. Мельницька, 29 у м. Одесі із Черкаського РБМУ № 3 складена, як було вказано вище, посадовими особами ВАТ „Калушхімремонт” з недостовірними даними, а із наказу РБМ тресту „Калушхімремонт” від 23.12.1988 р. № 375 „Про прийняття Одеської РБМ діляьниці № 5 БМУ-3 м. Черкаси до складу РБМУ-4 м. Калуш тресту „Калушхімремонт”, про що зазначено в цій інвентарній карткі цього не вбачається (а.с. 191, т. І).

Виходячи із вище наведеного, слід дати правову оцінку свідоцтву про право власності, виданому ВАТ „Калушхімремонт” виконавчим комітетом Одеської міської ради 15.04.2005 р. на спірний об’єкт нерухомості: будівлю по вул. Мельницька, 29-а, яка складається з нежитлових приміщень 1-го та 2-го поверхів, загальною площею 472,6 кв.м. Як вбачається із цього свідоцтва про право власності воно видано ВАТ „Калушхімремонт” на підставі наказу Мінпромполітики України від 16.06.1994 р. № 187 і листа Мінпромполітики з переліком нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ „Калушхімремонт”.

Як цей наказ Мінпромполітики, так і лист останнього, що були підставою для видачі згаданого свідоцтва про право власності ВАТ „Калушхімремонт” на спірну будівлю за вказаною адресою не могли бути такою підставою, оскільки, як зазначалось вище, Мінпромполітики у своїх клопотаннях до суду неодноразово підтверджувало, що цим наказом Міністерство не передавало спірної будівлі за вказаною адресою ВАТ „Калушхімремонт”, а згаданий вище лист Мінпромполітики від 26.01.2005 р. № 10/5-1-136 підготовлений Мінпромполітики по зверненню ВАТ „Калушхімремонт” від 21.01.2005 р. № 01/716 на підставі наданих останнім документів, також не міг бути підставою для видачі Свідоцтва про право власності на спірну будівлю ВАТ „Калушхімремонт” з обставин, зазначених у постанові вище.

З вказаних вище підстав оскаржене рішення суду ВАТ „Калушхімремонт” в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності на спірну будівлю, виданого ВАТ „Калушхімремонт” є законним і обґрунтованим. Посилання ВАТ „Калушхімремонт” в апеляційній скарзі на ухвалу господарського суду Одеської області від 22.02.2006 р. по справі № 34/23-06-998, яким припинено провадження у справі по п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині визнання недійсним вказаного свідоцтва про право власності ВАТ „Калушхімремонт” на спірну будівлю по вул. Мельницькій, 29-а є необґрунтованим, оскільки із цієї ухвали суду вбачається, що по вказаній справі не оспорювались правоустановлюючі документи, на підставі яких було видане вказане свідоцтво ВАТ „Калушхімремонт”, що має місце по цій справі.

Що стосується припинення ухвалою від 22.02.2006 р. провадження господарським судом у вказаній справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на спірну будівлю за вказаною адресою за ВАТ „Калушхімремонт” з посиланням на непідвідомчість такого спору суду відповідно до ст. 12 ГПК України, то суд в зазначеній ухвалі прийшов до помилкового висновку, оскільки господарським судом згідно вказаної статті ГПК України підвідомчі такі спори „як з інших підстав”. Крім того, відповідно до частини 2 ст. 80 ГПК України, на яку ВАТ „Калушхімремонт” посилається в апеляційній скарзі, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду не допускається зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

По згаданій справі, ухвалою по якій від 22.02.2006 р. було припинено провадження, підставою позову була набувальна давність по ст. 344 ЦК України, згідно якої, як вважав позивач, у нього виникло право власності на спірну будівлю, що було причиною для скасування права державної власності на цю будівлю.

По цій справі позивач вказав інші підстави для скасування права державної власності на спірну будівлю за ВАТ „Калушхімремонт”, про що вказано вище.

Крім того, по цій справі вказаний інший відповідач –Мінпромполітики України, - якого не було по згаданій вище справі, тобто різні сторони. Не приймається судом апеляційної інстанції до уваги посилання ВАТ „Калушхімремонт” незастосування судом першої інстанції строку позовної давності, оскільки такі вимоги ВАТ „ Калушхімремонт” не ставились у його клопотанні про припинення провадження по цій справі і у відзиві представника ВАТ „ Калушхімремонт” на позов, в якому він також просив припинити провадження у справі з підстав зазначених вище.

Відповідно до статті 101 ГПК в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в судді першої інстанції.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, що не було зроблено відповідачем 1 по цій справі.

Слід також зазначити, що в апеляційній скарзі ВАТ „ Калушхімремонт” не вказав до яких правовідносин (предмету спору) слід застосувати строк позовної давності. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що визначаючи право власності за державою в особі Міністерства освіти і науки України, суд першої інстанції не послався на обґрунтування щодо цього, а у позові прокурор просив визнати право власності на спірну будівлю тільки за Державою, хоча згідно ст.32 Закону України „Про власність” право державної власності визнається за Державою в особі Верховної Ради України, що і було вказано в згаданому вище рішенні виконкому Одеської міської ради.

Згідно роз’яснень Вищого арбітражного суду України у п/п 9.4 п. 9 „Про судове рішення” зі змінами і рекомендаціями Вищого господарського суду України, які є чинними на даний час, у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог у резолютивній частині рішення суду зазначається: про відхилення решти позовних вимог, припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду в цій частині.

Оцінюючи надані сторонами докази, і обставини справи на їх всебічному, повному і об’єктивному розгляді в сукупності, судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу ВАТ „ Калушхімремонт” слід залишити без задоволення , а апеляційне подання прокурора задовольнити частково в частині скасування оскарженого рішення суду про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації прав державної власності за ВАТ „ Калушхімремонт” та будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, 29 а.

Враховуючи викладене і керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105

Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „ Калушхімремонт” на рішення господарського суду Одеської області від 07 лютого 2007р. у справі №16-30-9/104-06-3061 залишити без задоволення.

Апеляційне подання прокурора міста Одеси на зазначене рішення суду задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 07 лютого 2007р. у справі № 16-30-9/104-06-3061 змінити.

Пункт 4 резолютивної частини зазначеного рішення суду в частині припинення провадження у справі про скасування державної реєстрації права власності за Відкритим акціонерним товариством „ Калушхімремонт” на будівлю розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Мельниціка, 29 а, загальною площею 472,6 кв. м. скасувати.

В цій частині позов заступника прокурора міста Одеси задовольнити.

Зобов’язати Комунальне підприємство „Одеське міське бюро технічної інвентаризації і реєстрації об’єктів нерухомості” скасувати державну реєстрацію права власності за Відкритим акціонерним товариством „ Калушхімремонт” на будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Мельниціка, 29 а.

У пункті 5 (п’ятому) резолютивної частини рішення суду слова „в особі Міністерства науки і освіти України” (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10) виключити, замінивши їх на слова: „в особі Верховної Ради України”.

В решті зазначене рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дні її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:                                                            В.М. Тофан

Судді:                                                                       О.О.Журавльов                     

М.В. Михайлов

Эта же постанова в едином государственном реестре судебных решений.


ВЕРНУТЬСЯ В КАТЕГОРИЮ: Представление интересов Министерства образования и науки Украины (Хозяйственное Дело)
Использование материалов сайта разрешается только при наличии гиперссылки на www.todorov.od.ua
Юридические услуги. Одесса. Адвокат Дмитрий Тодоров Мы в Google+ © 2007 - 2016


Хостинг от uWeb