Пятница, 09 Декабря 2016, 09:41

ЮРИДИЧЕСКАЯ КОМПАНИЯ

адвоката Дмитрия Тодорова

г.Одесса ул. Малая Арнаутская, 4

Главная страница |
Главная » Дела адвоката » Другие » Представление интересов Министерства образования и науки Украины (Хозяйственное Дело)


Отзыв на апелляционные жалобы прокурора и Калушхимремонта

Апеляційний
Господарський суд Одеської області
65032, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29.
 
Представника
                                                   Міністерства освіти і науки України,
Тодорова Д.М. за довіреністю № 9/5-46 від  08.02.06р.                               

 
СПРАВА №16-30-9/104-06-3061
За позовом заст.прокурора м.Одеси
в інтересах держави в особі
Міністерства освіти і науки України
Про визнання права власності держави

              

                                                                  ВІДЗИВ

НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ ВАТ „Калушхімремонт”
ТА
АПЕЛЯЦІЙНЕ ПОДАННЯ ПРОКУРОРА
        на рішення господарського суду Одеської області від 07.02.07р.
підписано 20.02.07р.
 

 Апеляційне подання прокурора м.Одеси підтримуємо повністю і просимо його задовольнити.

 Апеляційну скаргу ВАТ „Калушхімремонт” вважаємо безпідставною з наступних причин.

 1. Апелянт посилається на інформаційний лист Вищого господарського суду України, відповідно до якого свідоцтво про право власності не може бути предметом спору.

Наведене розяснення суду містить внутрішнє протиріччя та суперечить нормативному акту, на який сам суд і посилається. 

Зазначая, що предметом спору можуть бути тільки правовстановлювальні документи, Вищий господарський суд України відсилає до переліку таких документів наведеному у додатку N 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5, але без будь-яких підстав виключає з зазначеного переліку свідоцтво про право власності, яке значиться в п.6 переліку, як правовстановлювальний документ.

2. Апелянт зазначає, що суду були надані документи, які підтверджують право власності ВАТ „Калушхімремонт”: акт оцінки вартості корпоратизованого підприємства, та інвентарний опис основних засобів, але суд начебто зазначив, що таки документи не були надані.

Таки документи, на які посилається апелянт, дійсно були надані суду, але в них не зазначено, що серед основних засобів рахується саме спірна будівля, тому не зрозуміло, чому апелянт вважає зазначені документи такими, що мають відношення саме до спірної будівлі.

 3. Апелянт стверджує, що суд порушив норми процесуального права, тому що розглянув вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності і скасування державної реєстрації в той час, коли є ухвала суду про припинення провадження у справі №34/23-06-998 по цім вимогам.

 Вважаємо, що зазначена ухвала не є підставою для припинення провадження по цім вимогам з наступних причин:

По-перше, вимога про визнання права власності на спірну будівлю у справі №34/23-06-998 не заявлялась.

Без встановлення (визнання) права власності неможливо розглядати дійсність або недійсність наслідків у вигляді видачі свідоцтва про право власності, та реєстрації права власності, про що зазначено у вказаної ухвалі господарського суду. Саме тому, суд і припинив провадження по справі, а не тому, що справа підвідомча адміністративному суду.

В зазначеної ухвалі суду вказано, що представник КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації” заявив клопотання про припинення провадження у справі, оскільки справа повинна розглядатися в порядку КАС, але це клопотання, як зазначено в ухвалі, судом не задоволено.

Зважаючи на те, що у даній справі вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності, та скасування реєстрації права власності заявлені поряд з вимогою про визнання права власності за державою, ухвала суду по справі №34/23-06-998 не є перешкодою для судового розгляду цих вимог.

 По-друге, відповідно до ч.2 ст.80ГПК у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Підставою звернення до суду по справі №34/23-06-998 була набувальна давність, а підставами звернення до суду про визнання недійсним свідоцтва про право власності, та скасування реєстрації права власності по даній справі є вимоги про визнання права власності за державою, та про визнання частково недійсним наказу Міністерства промисловості України і про визнання частково недійсним переліку майна, наданого Міністерством промислової політики України листом №10/5-1-136 від 26.01.05р..

Таким чином, різні, як підставі звернення, так і сторони - Міністерство промислової політики України.

 Таким чином, розгляд судом зазначених вимог не є порушенням норм процесуального права.

 4. Апелянт посилається на те, що відповідно до п.15 Додатка №1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, документами, достатніми для проведення реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна є:

- рішення засновника про створення відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та

- перелік майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.

Це дійсно так, але суд встановив, що інформація, яка міститься в наведених документах  не відповідає дійсності.

В той же час, вважаємо, що встановивши це, суд повинен був визнати зазначені документи частково недійсними, а не припиняти провадження по ним. З цього приводу подане апеляційне подання прокурора, яке ми підтримуємо.

5.Апелянт стверджує, що була порушена позовна давність, але ніякім чином не доводить це своє твердження.

Право оперативного управління на будівлю по вул.Мельницька,29а виникло у ФХІ на підставі договору „Про передачу виробничих приміщень з балансу на баланс” від 10.08.88р..

Відповідно до ст.128ЦК України 1963р., якій діяв на момент виникнення правовідносин по набуттю права на будівлю, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Будівля по вул.Мельницька,29а була передана ФХІ згідно акту приймання-передавання від 22.08.88р..

 Таким чином, право оперативного управління на будівлю по вул.Мельницька,29а виникло у ФХІ 22.08.88р..

Це право нікім не було оспорено і тому дійсно відповідно до ст.204 діючого ЦК України, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На підставі вищевикладеного, право власності Держави на будівлю було чинним, весь цей час держава користувалась будівлею, тобто ніяких ознак порушення права власності держави на будівлю не було, тому і не було підстав для звернення про захист цього права.

Право держави на будівлю було порушено видачею свідоцтва про право власності на будівлю ВАТ „Калушхімремонт”.

 Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, перебіг позовної давності почався з 15.04.05р. - моменту видачі  ВАТ „Калушхімремонт” свідоцтва про право власності на належну державі будівлю, тобто з моменту порушення права держави, тому ніякого порушення строків позовної давності не існує.

 На підставі викладеного, апеляційну скаргу ВАТ „Калушхімремонт” вважаємо безпідставною і просимо її відхилити, а апеляційне подання прокурора задовольнити.

 

Від імені Міністерства освіти і науки України

за довіреністю № 9/5-46 від  08.02.06р.  

(знаходиться у справі)                                                     ___________________   Тодоров Д.М.

 

 

ВЕРНУТЬСЯ В КАТЕГОРИЮ: Представление интересов Министерства образования и науки Украины (Хозяйственное Дело)
Использование материалов сайта разрешается только при наличии гиперссылки на www.todorov.od.ua
Юридические услуги. Одесса. Адвокат Дмитрий Тодоров Мы в Google+ © 2007 - 2016


Хостинг от uWeb