Вторник, 06 Декабря 2016, 07:46

ЮРИДИЧЕСКАЯ КОМПАНИЯ

адвоката Дмитрия Тодорова

г.Одесса ул. Малая Арнаутская, 4

Главная страница |
Главная » Дела адвоката » Другие » Представление интересов Министерства образования и науки Украины (Хозяйственное Дело)


Обоснование исковых требований

                                                                                                      Господарський суд Одеської області
              65032, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29.
                
                Від імені
                                                                                Міністерства освіти і науки України
                                                                за довіреністю Тодоров Д.М.
 
СПРАВА №9/104-06-3061
За позовом заст.прокурора м.Одеси
в інтересах держави в особі
Міністерства освіти і науки України
Про визнання права власності держави

 

                                                                   ОБГРУНТУВАННЯ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
           на вимогу суду відповідно до
         ухвали про прийняття справи до провадження від18.01.2008р.
      та хвали суду від 14.04.2008р.

 

I. На ухвалу від 18.01.2008р.:

Право оперативного управління на будівлю по вул.Мельницька,29а виникло у ФХІ на підставі договору „Про передачу виробничих приміщень з балансу на баланс” від 10.08.88р..

Відповідно до ст.128ЦК України 1963р., якій діяв на момент виникнення правовідносин по набуттю права на будівлю, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Будівля по вул.Мельницька,29а була передана ФХІ згідно акту приймання-передавання від 22.08.88р..

Таким чином, право оперативного управління на будівлю по вул.Мельницька,29а виникло у ФХІ 22.08.88р..

Це право нікім не було оспорено і тому дійсно відповідно до ст.204 діючого ЦК України, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На підставі вищевикладеного, право власності Держави на будівлю було чинним, весь цей час держава користувалась будівлею, тобто ніяких ознак порушення права власності держави на будівлю не було, тому і не було підстав для звернення про захист цього права.

Право держави на будівлю було порушено видачею свідоцтва про право власності на будівлю ВАТ „Калушхімремонт”.

 Підставою видачі свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності ВАТ „Калушхімремонт” на будівлю по вул. Мельницька,29а в м.Одеса  відповідно до п.15 Додатка №1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5, з’явився перелік майна, наданий Міністерством промислової політики України листом №10/5-1-136 від 26.01.05р., про що зазначено у свідоцтві про право власності.

 У вказаному переліку значиться, що відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого Міністерством промисловості України 15.06.94р., та інвентаризаційного опису основних засобів станом на 1 червня 1994р. будівля по вул. Мельницької,29а в м.Одеса рахувалась на балансі  Державного ремонтно-будівельно-монтажного підприємства „Калушхімремонт” і була передана до статутного фонду ВАТ „Калушхімремонт”, яке було створено наказом  Міністерства промисловості України від 16.06.94р. №187 шляхом корпоратизації.

В інвентаризаційному опису основних засобів Державного ремонтно-будівельно-монтажного підприємства „Калушхімремонт” станом на 1 червня 1994р., на підставі якого наданий перелік майна для реєстрації права власності, дійсно, під №71 міститься запис: „будівля АБК м.Одеса”, але ніде не вказано, що це саме будівля по вул. Мельницької,29а в м.Одеса.

 Крім того, в клопотанні про виключення неналежного відповідача №20/2-2-158 від 25.04.2006р. (знаходиться в матеріалах справи), надісланого до суду Міністерством промисловості України зазначено: «Міністерство промислової політики України …не передавало і не видавало наказів про передачу спірних приміщень ВАТ «Калушхімремонт».

 Ремонтно-будівельне-монтажне управління №6, яке було розташоване в м.Одеса і яке було стороною за договором про передачу ФХІ будівлі по вул. Мельницької,29а, можливо було підпорядковано Державному ремонтно-будівельно-монтажному підприємству „Калушхімремонт”, але будівля по вул. Мельницької,29а не знаходилася у нього на балансі, тобто на праві господарського відання або в оперативному управлінні.

 Відповідно до договору „Про передачу виробничих приміщень з балансу на баланс” від  10.08.1988р.:

1. будівля по вул. Мельницької,29а знаходилася на балансі Одеського хімічного заводу (п.1 договору), який був підпорядкований тресту „Укрхімбуд”, а РБМУ №6 було підпорядковано тресту „Півдзаххімрембудмонтаж” (преамбула договору).

2. будівля по вул. Мельницької,29а знаходилась у РБМУ №6 в оренді (п.7 договору), а не на балансі і тому ніяким чином не могла рахуватися на балансі Державного ремонтно-будівельно-монтажного підприємства „Калушхімремонт”.

3. на баланс РБМУ №6 була передана будівля в м.Одеса по вул.Г.Ватутіна,14 (п.4 договору).

Таким чином, саме будівля по вул.Г.Ватутіна,14 в м.Одеса, яка була передана на баланс РБМУ №6 актом приймання-передавання від 19.08.1988р., затвердженого Заступником міністра вищої та середньої спеціальної освіти Української РСР 23.08.88р., могла рахуватися на балансі Державного ремонтно-будівельно-монтажного підприємства „Калушхімремонт” і могла бути передана до статутного фонду ВАТ „Калушхімремонт” наказом Міністерства промисловості України від 16.06.94р. №187.

 

II. на ухвалу від 14.04.2008р.:

 1. Щодо до доказів, які посвідчують право власності сторін договору від 10.08.1988р..

Зазначений договір укладався за існування Радянського Союзу та на підставі законодавства СРСР. Загальновідомим є той факт, що за Радянським законодавством право власності на засоби виробництва, до яких відносяться адміністративні та виробничі будівлі, належало виключно державі. Право власності держави ніякім чином не реєструвалось, свідоцтв про право власності, або інших документів на підтвердження цього права, не видавалось. Єдиним доказом підтвердження права власності держави на те чи інше майно було знаходження його на балансі того чи іншого державного підприємства.

Знаходження майна на балансі державного підприємства, крім засвідчення факту належності його до власності держави, засвідчувало факт того, що воно знаходилось в оперативному управлінні саме цього підприємства та в господарському віданні іншого підприємства або державної установи, якому було підпорядковано зазначене підприємство.

Відповідно до ст.128ЦК України 1963р., якій діяв на момент виникнення правовідносин по набуттю права на будівлю, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникало з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Таким чином, перехід майна і, відповідно, права на оперативне управління та господарське відання ним переходили від одного до іншого державного підприємства на підставі договору про передачу майна з балансу на баланс та акту приймання-передавання цього майна.

На підставі викладеного доказами переходу спірної будівлі в оперативне управління ФХІ та господарське відання Міністерства освіти і науки України є договір від 10.08.1988р. та акт приймання-передавання від 22.08.88р.. Інших доказів діюче на той час радянське законодавство не передбачало. Після переходу спірною будівлі на баланс ФХІ ця будівля нікому не передавалась ні ФХІ ні Міністерством освіти і науки України, тобто залишилась державною власністю і знаходиться в оперативному управлінні ФХІ та господарському віданню МОН України.

Діючим українськім законодавством, тобто Цивільним кодексом України 2003р., запроваджена обов’язкова реєстрація права власності на нерухоме майно, включаючи і право власності держави на майно. У зв’язку з цим виникла необхідність в реєстрації права власності державі, яке існувало ще до введення в дію ЦК України 2003р., тобто виникла необхідність оформлення існуючого права відповідно до вимог запроваджених  новим законодавством.

Рішенням Одеського міськвиконкому №476 від 25.08.05р. „Про оформлення Державі, в особі Верховної Ради України, свідоцтва про право власності....”право власності держави на вказану будівлю визнано вже у встановленому діючим законом порядку.

 

2. Щодо повноважень сторін договору від 10.08.1988р. на передачу майна з балансу на баланс.На момент укладення договору від 10.08.1988р. підприємства здійснювали свою діяльність на підставі «Положення про державні підприємства», що до речі, зазначено в преамбулі договору від 10.08.1988р.. Відповідно до цього Положення передача нерухомого майна підприємством іншому підприємству здійснювалась підприємством, у якого це майно рахувалось на балансі (знаходилось в оперативному управлінні) за згодою підприємства або установи, якому було підпорядковано це підприємство, тобто за згодою підприємства або установи, у яких це майно знаходилось в господарському віданні.

Спірна будівля була передана на баланс ФХІ Одеськім хімічним заводом, у якого вона знаходилась на балансі, тобто в оперативному управлінні, за згодою треста «Укрхімстрой», що підтверджується затвердженням керуючим трестом акту приймання-передавання від 22.08.88р., тобто за згодою підприємства, якому був підпорядкований Хімічний завод і у якого ця будівля знаходилась в господарському віданні.

Таким чином, спірна будівля була передана на баланс ФХІ відповідно до діючого на той час законодавства, та особами, які були уповноважені на таку передачу діючим на той час законодавством.

3. Стосовно покладення зобов’язання на МОН України надати докази з реєстраційної справи на підтвердження того, хто є власником об’єкту нерухомості по вул.Г.Ватутіна,14 в м.Одесі.

Відповідно до договору від 10.08.1988р. будівля по вул.Г.Ватутіна,14 передавалась на баланс РБМУ-6, до якого ні ФХІ, ні МОН України не мають ніякого відношення.

РБМУ-6 на момент укладання договору 10.08.1988р. було юридичною особою з підпорядкуванням тресту «Півдзаххімрембудмонтаж”, що зазначено в преамбулі договору.

Таким чином, ні ФХІ, ні МОН України не мають ніякого відношення до будівлі по вул.Г.Ватутіна,14 і тому не можуть представити інформацію про власника зазначеної будівлі.

За великим рахунком, вважаю, що інформація про те, кому на праві власності належить будівля по вул.Г.Ватутіна,14, не має ніякого юридичного значення для вирішення спору про право власності на спірну будівлю по вул.Мельніцькій,29а, тому що право власності на спірну будівлю не залежить від того, кому належить право власності на будівлю по вул.Г.Ватутіна,14. 

Але, якщо у зв’язку з вимогами постанови Вищого господарського суду України, суд вважає за потрібне з’ясувати особу, якої належить право власності на будівлю по вул.Г.Ватутіна,14, то з урахуванням того, що одним з відповідачів по даній справі є Одеське БТІ і РОН, саме у якого і повинна знаходитись зазначена інформація, вважаю, що обов’язок про надання такої інформації може бути покладений на нього.

               На підставі вищевикладеного, з урахуванням безпідставності претензій ВАТ Калушхімремонт» на спірну будівлю по вул.Мельніцькій,29а, тому що ним не надано жодного доказу передачі на момент корпоратизації йому на баланс саме спірної будівлі, відсутності у ВАТ «Калушхімремонт» жодного доказу користування спірною будівлею хоча б коли-небудь, і навпаки, наявності доказів (були надані і знаходяться в справі) користування спірною будівлею саме ФХІ,   вважаю, що є всі підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі і визнання права власності на спірну будівлю за державою Україна.
  

         Від імені Міністерства освіти і науки України

        За довіреністю №9/5-67 від 06.04.06р.                     ______________________   Д.М.Тодоров

            (довіреність у матеріалах справи)

 
 
 

ВЕРНУТЬСЯ В КАТЕГОРИЮ: Представление интересов Министерства образования и науки Украины (Хозяйственное Дело)
Использование материалов сайта разрешается только при наличии гиперссылки на www.todorov.od.ua
Юридические услуги. Одесса. Адвокат Дмитрий Тодоров Мы в Google+ © 2007 - 2016


Хостинг от uWeb