Четверг, 08 Декабря 2016, 11:53

ЮРИДИЧЕСКАЯ КОМПАНИЯ

адвоката Дмитрия Тодорова

г.Одесса ул. Малая Арнаутская, 4

Главная страница |
Главная » Дела адвоката » Уголовные дела » ДТП со смертельным исходом (2015 год)


Кассационная жалоба защиты

                                                      ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ

                                                      З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

                                                      Судовій палаті по кримінальних справах

                                                      01043, м. Київ, вул. Пилипа Орлика,4-а

 

                                Адвокат Тодоров Дмитро Миколайович,

                                65012, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська,4

                                e-mail: todorovd@ukr.net

                                тел.048-736-79-50, 063-735-74-31

                                 На захист:                

                 Бахмутова Олександра Федоровича,

                 засудженого за ч.2 ст.286КК України

перша інстанція:  провадження №1-кп/501/19/14

друга інстанція: провадження – 11-кп/785/483/14                

           

 

К А С А Ц І Й Н А     С К А Р Г А

на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10.07.2014р. та

вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 14.03.2014р.

 

Відповідно до п.2 ч.1 ст.438КПК України підставами для скасування судових рішень є неправильне застосування  закону України про кримінальну відповідальність.

Неправильність застосування закону України про кримінальну відповідальність визначається статтями 412-414КПК України (ч.2 ст.438КПК України).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.413КПК України неправильним застосуванням закону є неправильне тлумаченням закону України про кримінальну відповідальність.

Неправильне тлумачення закону оскаржуваними судовими рішеннями полягає у тому, що суди вирішили, що кримінальна відповідальність настає при наявності причинно-наслідкового зв’язку діяння з настанням кримінальних наслідків, хоча правильним тлумаченням закону є те, що кримінальна відповідальність настає не при наявності причинно-наслідкового зв’язку, а тільки при наявності прямого причинно-наслідкового зв’язку діяння з кримінальними наслідками (як приклад, найбільш наближений до цієї справи - Ухвала Верховного Суду України від 01.06.2006р. (головуючий суддя Редька А.І.).

Суди встановили, що Сергійчук мав можливість запобігти ДТП, тобто встановили, що саме його дії знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням кримінальних наслідків.

 В той же час, суди засудили Бахмутова, що є неправильним тлумаченням закону, та неправильною оцінкою обставин справи, що тягне скасування судових рішень відповідно до п.2 ч.1 ст.438КПК України, що є повноваженням касаційного суду відповідно до ч.1 ст.433КПК України, згідно з якою: «Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування… норм матеріального... права, правової оцінки обставин....».

 

ОБҐРУНТУВАННЯ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

 Фактичні  обставини ДТП, встановлені судами, яки не оспорюються:

на дорозі з двома смугами для руху в одному напрямку водій автомобіля (Бахмутов) з порушенням ПДР опинився на лівій смузі, а водій мотоциклу (Сергійчук), не маючі права на керування, будучі в стані алкогольного сп’яніння, рухаючись  по лівій смузі при вільній правій, з перевищенням встановленої швидкості руху здійснив зіткнення з автомобілем, у результаті чого настали кримінальні наслідки.

Зазначеним фактичним обставинам судами надана наступна правова оцінка:

«…Водій автомобіля належним виконанням вимог дорожньої розмітки пунктів 10.1, 10.4 ПДР мав технічну можливість запобігти аварії.

Таким чином колегія судів дійшла висновку, що районний суд обгрунтованно визнав винним у ДТП Бахмутова О.Ф., оскільки він порушив ПДР, які привели к тяжким наслідкам» (абз.3 та 4 стор.3 ухвали апеляційного суду).

«Незважаючи на те, що у потерпілого Сергійчука П.О. були відсутні права на керування мотоциклом, він знаходився у стані алкогольного сп’яніння, перевищив встановлену швидкість руху та рухався по лівій смузі при вільній правій, все це не виключає у діях Бахмутова О.Ф. склад злочину. Як би не наступили такі тяжкі наслідки він би ніс також відповідальність» (абз.5 стор.3 ухвали апеляційного суду).

 Вважаю надану судами правову оцінку неправильною з наступних причин.

 

I.  Висновок судів суперечить експертному висновку

З наведених цитат видно, що суди встановили порушення ПДР Бахмутовим і 4 порушення ПДР Сергійчуком.

Однак, замість оцінки всіх порушень  на предмет того, яке саме призвело до кримінальних наслідків, суди роблять тільки висновок, що порушення Сергійчука не виключають винуватість Бахмутова.

В той же час, висновок, що порушення Сергійчука не виключають винуватість Бахмутова, суперечить експертному висновку №4521 від 22.08.2013р., згідно з яким, Сергійчук мав можливість запобігти ДТП, якби не порушив ПДР у вигляді перевищення швидкості (п.6 експертного висновку №4521 від 22.08.2013р.).

Відповідно до ч.10 ст.101КПК України:

«Висновок експерта не є обов’язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку».

Суди не мотивували, чому порушення ПДР Сергійчуком не виключають винуватість Бахмутова, хоча наявність технічної можливості у Сергійчука уникнути зіткнення виключає винуватість Бахмутова.

Саме водій мотоциклу здійснив зіткнення з автомобілем, а не навпаки. Крім того, того кримінально карним є не порушення ПДР, яке призвело до ДТП, а порушення ПДР, яке призвело до кримінальних наслідків (смерть або тілесні ушкодження певних ступіней).

Порушення Бахмутова могло призвести до ДТП, але якби швидкість мотоцикла була, наприклад 3км/г, тобто близька до нуля, то зіткнення, яке здійснив мотоцикліст, не призвело би до тяжких наслідків, з чого слідує, що настання тяжких наслідків залежить від швидкості мотоцикліста та наявності у нього технічної можливості уникнути зіткнення.

Звідси:

- якщо настання ДТП не залежить від дій мотоцикліста, тобто виконуючі всі вимоги ПДР він не мав технічної можливості уникнути зіткнення, то  порушення ПДР Бахмутовим є прямою причиною ДТП, тобто знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням тяжких наслідків, тому в діях Бахмутова міститься склад злочину, передбаченого ч.2 ст.286КК України,

- якщо ж настання ДТП залежить від дій мотоцикліста, тобто він не виконував якісь вимоги ПДР, які позбавили його технічної можливості уникнути зіткнення, то саме його дії знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням тяжких наслідків, тому в діях Бахмутова не міститься склад злочину, передбаченого ч.2 ст286КК України.

II.  Причинно-наслідковий зв’язок між порушенням ПДР і тяжкими наслідками

Відповідно до експертного висновку №4521 від 22.08.2013р. порушення ПДР Бахмутовим було необхідною але недостатньою умовою настання тяжких наслідків, в той час, як порушення ПДР Сергійчуком було необхідною і достатньою умовою (п.7 експертного висновку №4521 від 22.08.2013р.).

Іншими словами, порушення Бахмутова знаходиться в причинно-наслідковому зв’язку з настанням тяжких наслідків, але не є безпосередньою причиною таких наслідків.

В той же час, перевищення швидкості Сергійчуком не тільки знаходиться в причинно-наслідковому зв’язку з настанням тяжких наслідків, а є достатньою, тобто безпосередньою, прямою причиною настання тяжких наслідків.

Що би не робила особа (в даному випадку – Бахмутов), вона не може відповідати за іншу особу, яка мала технічну можливість але не скористалася нею в силу своїх винних дій. Кожен має відповідає тільки за свої дії. Особа не може відповідати (нести кримінальну відповідальність) за винні дії іншої особи.

Бахмутов має відповідати за створення аварійної ситуації, так як скоєне ним порушення змусило мотоцикліста різко змінювати швидкість або вживати інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки та безпеки інших громадян. Відповідальність за таке порушення передбачена ч.4 ст.122КоАП України, максимальне покарання згідно якої полягає у позбавленні права керування строком на 1 рік.

Більшу відповідальність (за настання тяжких наслідків) Бахмутов мав би нести тільки при умові, якби при русі з дозволеною швидкістю у Сергійчука не було би технічної можливості уникнути зіткнення. В такому випадку Бахмутов мав би нести відповідальність вже не за ч.4 ст.122КоАП України, а за ч.2 ст.286УК України, так як його порушення було би прямою причиною настання тяжких наслідків.

В нашому ж випадку між порушенням Бахмутова і настанням тяжких наслідків є ще порушення Сергійчука.

Сергійчуку не дозволило уникнути зіткнення, тобто призвело до тяжких наслідків саме його власне порушення – перевищення встановленої швидкості.

Якщо особа має відповідати тільки за свої винні дії, то Бахмутов не має відповідати за винні дії Сергійчука, тобто не має відповідати за настання тяжких наслідків, прямою причиною яких стали винні дії Сергійчука.

                     III.  Бахмутов засуджений за хибною логікою першопричини

За логікою судів для засудження особи не потребується прямого причинно-наслідкового зв’язку між її діями і кримінальними наслідками, а достатньо просто причинно-наслідкового зв’язку.

Суди не враховують, що причинно-наслідковий зв'язок – це нескінченний ланцюжок дій та подій.

В нашому випадку, наприклад: виїзд Бахмутова на автомобілі в цей день знаходиться в причинно-наслідковому зв’язку з кримінальними наслідками, тому що, якби він не виїхав, то ДТП не сталася би, не сталася би ДТП також і у випадку, якби Бахмутов не народився і так нескінченний ланцюжок дій і подій, які знаходяться в причинно-наслідковому зв’язку з ДТП, яка сталася. По суті, Бахмутов засуджений за такою логікою.

Можна заперечити, що я занадто утрирую, так як Бахмутов засуджений не за те, що народився, а за те, що порушив ПДР і саме це порушення призвело до тяжких наслідків.

Заперечити можна, але від цього логіка засудження Бахмутова суттєво не змінюється.

Суди виходять з такої логіки: як би Бахмутов не порушив - Сергійчук не зіткнувся би з ним, тому дії Сергійчука не мають значення.

Таким чином, суди виходять з логіки першопричини: хто перший порушив, той і винуватий. Однак, в цьому випадку виникає питання: чому за точку відліку суди беруть порушення ПДР Бахмутовим, якщо порушення Бахмутова відбулось менш ніж за хвилину до зіткнення, в той час, коли значно раніше відбулись, як мінімум два порушення ПДР Сергійчуком: керування без наявності права на керування та керування в стані алкогольного сп’яніння.

Якщо керуватися логікою, якою керувались суди, засуджуючі Бахмутова, то слід визнавати, що саме керування без наявності права на це та керування в стані алкогольного сп’яніння і привело к тяжким наслідкам, тому що якби Сергійчук не здійснив цих двох порушень ПДР, то ДТП не сталася би і тяжкі наслідки не настали би, так як виконуючи ці вимоги ПДР, він взагалі не міг би опинитися в місті ДТП.

Таким чином, навіть за логікою першопричини, якою керувались суди, Бахмутов засуджений неправильно, тому що якщо виходити з першопричини, або хто перший почав, то знов ж таки тяжкі наслідки настали в результаті дій Сергейчука.

Зазначена логіка судів є хибною. Вона суперечить як звичайній логіці, так і судової практиці, відповідно до якої винними є ті дії, які стали останньою, тобто прямою причиною кримінальних наслідків, а не дії, яки були умовною (опосередкованою) причиною наслідків.

                    IV.     Правові позиції Верховного Суду України та судова практика

 Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених ч. 1 ст. 400-12 КПК України, за 2010-2011р.р.  (01.10.2012, Висновок,  Верховний Суд України):

«…Для інкримінування особі спричинення її діями певних наслідків необхідно наявність прямого, безпосереднього, а не опосередкованого, причинного зв'язку між її діями та певними наслідками».


Про практику застосування судами окремих норм матеріального права щодо кваліфікації ухилення від сплати податку, вчиненого шляхом службового підроблення

N 223-286/0/4-13, 12.02.2013, Лист,  Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ:

 «…Відповідно до ст. 34 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , ст. 400-25 Кримінально-процесуального кодексу України (1960 року) , ст. 458 Кримінального процесуального кодексу України доводимо до вашого відома, що Верховним Судом України за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень із підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах прийнято постанову та сформульовано обов'язкову для всіх судів України правову позицію».

Зазначена правова позиція підтверджується і судовим рішенням Верховного Суду України по конкретній справі, текст якого наданий до касаційної скарги. Цім судовим рішенням особу визнано невинуватою в настанні кримінальних наслідків, оскільки її порушення ПДР, не знаходились у прямому причинно-наслідковому зв’язку з ДТП, так як у іншої особи була технічна можливість уникнути ДТП (Ухвала Колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 1 червня 2006 року (головуючий суддя Редька А.І.) – текст ухвали додається до цієї скарги).

На підставі, викладеного, керуючись, п.3 ст.436, ст.440, п.2 ч.1 ст.284КПК України,

 

ПРОШУ КАСАЦІЙНИЙ СУД

 скасувати оскаржувані судові рішення та закрити кримінальне провадження за відсутністю в діях Бахмутова О.Ф. складу злочину передбаченого ч.2 ст.286КК України.

 Додаток:

 1.      Копія цієї касаційної скарги з доданою до неї ухвалою Верховного Суду України від 01.06.2006р. (головуючий суддя Редька А.І.) для учасників провадження (7 примірників)

 1 вересня 2014 р.

                                            ______________________         Д.Тодоров

ПРИМЕЧАНИЕ: Первично поданная жалоба была оставлена судом без движения. Данная жалоба подана вторично.

ВЕРНУТЬСЯ В КАТЕГОРИЮ: ДТП со смертельным исходом (2015 год)
Использование материалов сайта разрешается только при наличии гиперссылки на www.todorov.od.ua
Юридические услуги. Одесса. Адвокат Дмитрий Тодоров Мы в Google+ © 2007 - 2016


Хостинг от uWeb