Вторник, 06 Декабря 2016, 19:53

ЮРИДИЧЕСКАЯ КОМПАНИЯ

адвоката Дмитрия Тодорова

г.Одесса ул. Малая Арнаутская, 4

Главная страница | Регистрация | Вход Приветствую Вас Гость
Главная » Бесплатная юридическая консультация в интернете » Наследственное право

ВОПРОС:

Автоматическое принятие наследства

Умер один из учредителей фирмы, он же директор (70%). Есть соучредитель (30%), который закрывать фирму не хочет. У директора есть сын, но он не имеет желания работать и быть соучредителем. Заявления о наследстве на эту фирму государственному нотариусу (при оформлении наследства) подавать не собирается. Скажите что будет дальше? Не перейдет ли автоматически фирма в наследство сыну (чего он не хочет). Может ли второй соучредитель (30%) требовать что-то от сына в дальнейшем? 

Алексей, Одесса


ОТВЕТ:

Наследство считается принадлежащим наследнику только в том случае, если он его принял. 

Наследство принимается активно либо пассивно. Активное принятие наследства - это подача нотариусу заявления о принятии наследства. Пассивное принятие наследства - это не подача нотариусу заявления об отказе принятия наследства.

Наследник, который постоянно проживал с наследодателем (факт постоянного проживания определяется по прописке - регистрации места жительства) считается принявшим наследство, если он в течение 6 месяцев с момента открытия наследства (смерти наследодателя) не подал в нотариальную контору заявление об отказе от наследства.

Таким образом, автоматически наследство может перейти к наследнику только в том случае, если он постоянно проживал с наследодателем до его смерти и в течение 6 месяцев после его смерти не подал заявление об отказе от наследства.

Однако, не стоит бояться, что наследник будет отвечать по долгам наследодателя, т.к. наследник отвечает по долгам наследодателя только в пределах наследственного имущества, что означает, что с наследника нельзя взыскать ничего, кроме наследственного имущества, т.е. принимая наследство, наследник ничем не рискует, кроме как наследственным имуществом, которое он принимает.

Цивільний кодекс України
N 435-IV, 16.01.2003, Кодекс України,  Верховна Рада України
  
Стаття 1268. Прийняття спадщини

1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

4. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Стаття 1269. Подання заяви про прийняття спадщини

1. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

2. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

3. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.

4. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

5. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Стаття 1270. Строки для прийняття спадщини

1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

2. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

 

Стаття 1273. Право на відмову від прийняття спадщини

1. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

2. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.

3. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.

4. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

5. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

6. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

 

Стаття 1282. Обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора

1. Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

2. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. 


Ответ дан по состоянию законодательства на день ответа.

Законодательство (кодексы, законы и т.д.) можно найти на сайте Верховной Рады Украины



Ответ добавлен: 02 Августа 2013
Использование материалов сайта разрешается только при наличии гиперссылки на www.todorov.od.ua
Юридические услуги. Одесса. Адвокат Дмитрий Тодоров Мы в Google+ © 2007 - 2016


Хостинг от uWeb