Четверг, 08 Декабря 2016, 11:54

ЮРИДИЧЕСКАЯ КОМПАНИЯ

адвоката Дмитрия Тодорова

г.Одесса ул. Малая Арнаутская, 4

Главная страница | Регистрация | Вход Приветствую Вас Гость
Главная » Бесплатная юридическая консультация в интернете » Судебный процесс

ВОПРОС:

Последствия отказа от иска и оставления иска без рассмотрения

В браке была приобретена квартира, зарегистрирована на меня.После развода супруг подал иск о разделе имущества. В судебном заседании истец обратился к суду с письменным заявлением об отказе от иска. Принятое решение мотивируя тем, что между нами было достигнуто соглашение, что я выплачиваю ему оговоренную сумму, а он отказывается от иска. 
Деньги истцу я передала прямо в суде, о чем есть расписка, засвидетельствованная его адвокатом и мной. 
В итоге я имею на руках Решение суда: " позов позивача до відповiдача про подiл майна подружжя залишити без розгляду". 
Скажите пожалуйста, является ли такое Решение суда документом, подтверждающим, что бывший супруг отказался от своей доли и я являюсь единственным владельцем квартиры? И при продаже квартиры мне достаточно будет предъявить нотариусу Решение суда, или мне нужно будет согласие бывшего супруга? А может быть Решение суда о закрытии иска только половина дела, и нам еще нужно у нотариуса оформлять сделку?

Оксана, Донецк


ОТВЕТ:

Такое решение суда не является документом, подтверждающим, что ваш бывший супруг отказался от своей доли в квартире. 

Отказ от иска и оставление иска без рассмотрения имеют совершенно разные правовые последствия.

Истец считается отказавшимся от иска, если он подал суду заявление об отказе от иска и суд принял этот отказ. Перед тем, как принять отказ от иска суд должен разъяснить истцу, что в случае принятия судом отказа от иска, он уже никогда не будет иметь право обратиться в суд с таким же самым иском. 

В вашем случае это означает, что если супруг обратился с иском о признании за ним права собственности на 1/2 часть квартиры, а затем подал заявление об отказе от этого иска и суд принял этот отказ, то супруг больше никогда не будет иметь право обращаться к вам с иском в суд о признании права собственности на 1/2 часть указанной квартиры. 

При принятии отказа от иска суд выносит ухвалу о принятии отказа от иска, что по украински звучит следующим образом: "прийняти відмову позивача від позову".

В вашем же случае вы указываете, что суд принял ухвалу, в которой сказано: "позов позивача ... залишити без розгляду". Это означает, что суд оставил заявление вашего супруга о признании права собственности на 1/2 часть квартиры без рассмотрения.

Если исковое заявление оставляется судом без рассмотрения, то истец, в данном случае ваш супруг, имеет право снова обратиться с таким же иском в суд и суд обязан будет рассмотреть его и вынести по нему решение. Грубо говоря, вопрос о разделе квартиры не закрыт.

При таких обстоятельствах, которые сложились у вас: вы хотите выплатить компенсацию, а супруг согласен получить компенсацию, вам надо было заключать в суде мировое соглашение, в котором следовало указать, что супруг получил компенсацию, в связи с чем за вами признается право собственности на всю квартиру. После утверждения судом указанного мирового соглашения, вопрос по квартире считался бы закрытым, юридически квартира принадлежала бы вам.

Сейчас же нет ни договора между вами, ни решения суда о том, что вся квартира принадлежит вам и супруг не имеет на нее никакого права. При продаже квартиры вам будет требоваться письменное согласие супруга на ее продажу. Упомянутая вами расписка для нотариуса никакого значения иметь не будет (это не означает, что она вообще никакого значения не имеет - храните ее, т.к. в случае чего она может иметь значение для суда).

Для того чтобы окончательно разрешить вопрос по разделу квартиры рекомендую уговорить супруга и обратиться к нотариусу для оформления на вас права собственности на всю квартиру. Причем, рекомендую сделать это как можно раньше, пока супруг фактически согласен, так как чем больше времени будет проходить, тем больше вероятность, что бывший супруг может отказаться это сделать. Способы оформления могут быть разные: через раздел имущества супругов, через договор купли-продажи, через дарение. 

Цивільний процесуальний кодекс України
N 1618-IV, 18.03.2004, Кодекс України,  Верховна Рада України
 
 

Стаття 205. Підстави закриття провадження у справі

1. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

2) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;

5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим;

6) померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.

Стаття 206. Наслідки закриття провадження у справі

1. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

2. Якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 205 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

3. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Стаття 207. Залишення заяви без розгляду

1. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:

1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

2) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;

4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;

5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;

7) особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

9) позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

2. Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.



Ответ дан по состоянию законодательства на день ответа.

Законодательство (кодексы, законы и т.д.) можно найти на сайте Верховной Рады Украины



Ответ добавлен: 06 Сентября 2013
Использование материалов сайта разрешается только при наличии гиперссылки на www.todorov.od.ua
Юридические услуги. Одесса. Адвокат Дмитрий Тодоров Мы в Google+ © 2007 - 2016


Хостинг от uWeb