Пятница, 09 Декабря 2016, 13:31

ЮРИДИЧЕСКАЯ КОМПАНИЯ

адвоката Дмитрия Тодорова

г.Одесса ул. Малая Арнаутская, 4

Главная страница | Регистрация | Вход Приветствую Вас Гость
Главная » Бесплатная юридическая консультация в интернете » Гражданское право

ВОПРОС:

Что действует: договор или закон, если пункт договора противоречит закону?

У меня договор подряда с частным предпренимателем. Человек не оказал услуги в срок. Согласно закона о защите прав потреб, он мне должен уплатить 3% от суммы договора за каждый день, а в договоре который мы подписали с ним 0,05%. Есть ли какая то норма регламентирующая, что если пункт договора протеворечит Закону, пункт договора считать недействительным?

сергей, киев


ОТВЕТ:

Стороны по договору имеют право отступить от требований закона, т.е. урегулировать свои отношения иначе, чем их регулирует закон. Однако, если в законе прямо сказано или вытекает по смыслу, что стороны не имеют права отступать от какого-либо положения (требования, нормы) закона, то отступления от закона, допущенные в договоре, являются недействительными. В этом случае такие отступления в договоре признаются недействительными по основаниям, предусмотренным самим законом, который не был соблюден при заключении договора, либо по общему основанию, предусмотренному Гражданским кодексом Украины, как не соответствующие требованиям закона.

ИЗ ГРАЖДАНСКОГО КОДЕКСА УКРАИНЫ:

"Стаття 6. Акти цивільного законодавства і договір

1. Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. 
2. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. 
3. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. 
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. 

4. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів. 

Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей". 

Согласно закону "О защите прав потребителей" в договоре нельзя отступать от условий, перечисленных в ст.18 этого закона, т.е. если в договоре будут указаны худшие, чем предусмотрено законом, условия, то эти условия договора являются недействительными.

ИЗ ЗАКОНА "О ЗАЩИТЕ ПРАВ ПОТРЕБИТЕЛЯ":

Стаття 18. Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача 

1. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. 

2. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. 

3. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: 

1) звільнення або обмеження юридичної відповідальності продавця (виконавця, виробника) у разі смерті або ушкодження здоров'я споживача, спричинених діями чи бездіяльністю продавця (виконавця, виробника); 

2) виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); 

3) встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; 

4) надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; 

5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором; 

6) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається; 

7) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника); 

8) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір, укладений на невизначений строк із споживачем без повідомлення його про це, крім випадків, установлених законом; 

9) установлення невиправдано малого строку для надання споживачем згоди на продовження дії договору, укладеного на визначений строк, з автоматичним продовженням такого договору, якщо споживач не висловить відповідного наміру; 

10) установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; 

11) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; 

12) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору; 

13) визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору; 

14) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права визначати відповідність продукції умовам договору або надання йому виключного права щодо тлумачення договору; 

15) обмеження відповідальності продавця (виконавця, виробника) стосовно зобов'язань, прийнятих його агентами, або обумовлення прийняття ним таких зобов'язань додержанням зайвих формальностей; 

16) встановлення обов'язку споживача виконати всі зобов'язання, навіть якщо продавець (виконавець, виробник) не виконає своїх; 

17) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права передавати свої права та обов'язки за договором третій особі, якщо це може стати наслідком зменшення гарантій, що виникають за договором для споживача, без його згоди. 

4. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. 

Положення пункту 8 частини третьої цієї статті не застосовується до умови договорів про надання споживчого кредиту, відповідно до якої кредитодавець встановлює право розірвати договір в односторонньому порядку за наявності підстав, визначених законодавством, та за умови негайного повідомлення кожної із сторін про розірвання договору. 

Положення пункту 11 частини третьої цієї статті не застосовується до договорів, укладених на невизначений строк, за умови встановлення в таких договорах обов'язковості повідомлення заздалегідь споживача про намір змінити умови договору і надання йому у зв'язку з цим права на розірвання договору. 

Положення пункту 13 частини третьої цієї статті не застосовується до положень про індексацію ціни, що відповідають законодавству, якщо умови та метод розрахунку ціни чітко і недвозначно визначено у договорі. 

Положення пунктів 8, 11 та 13 частини третьої цієї статті не застосовуються до: 

1) операцій із цінними паперами, фінансовими послугами та іншими товарами або послугами, ціна яких залежить від зміни котировок або індексів на біржах чи ставок на фінансових ринках, які не контролюються продавцем; 

2) договорів про купівлю/продаж іноземної валюти, дорожніх чеків або про міжнародні грошові перекази, номіновані в іноземній валюті. 

5. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. 

6. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 

1) такі положення також підлягають зміні; або 

2) договір може бути визнаним недійсним у цілому. 

7. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення. 

8. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. 

9. Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права споживача, споживачеві завдано збитків, вони повинні відшкодовуватися винною особою у повному обсязі. 

Споживач має право на відшкодування збитків, завданих йому виробником (виконавцем, продавцем), у зв'язку з використанням останнім переваг свого становища у виробничій чи торговельній діяльності". 

Таким образом, закон "Озащите прав потребителей" устанавливает прямой запрет на уменьшение в договоре прав потребителя, предусмотренных законом.





Ответ дан по состоянию законодательства на день ответа.

Законодательство (кодексы, законы и т.д.) можно найти на сайте Верховной Рады Украины



Ответ добавлен: 01 Марта 2010
Использование материалов сайта разрешается только при наличии гиперссылки на www.todorov.od.ua
Юридические услуги. Одесса. Адвокат Дмитрий Тодоров Мы в Google+ © 2007 - 2016


Хостинг от uWeb