Четверг, 08 Декабря 2016, 02:09

ЮРИДИЧЕСКАЯ КОМПАНИЯ

адвоката Дмитрия Тодорова

г.Одесса ул. Малая Арнаутская, 4

Главная страница | Регистрация | Вход Приветствую Вас Гость
Главная » Бесплатная юридическая консультация в интернете » Гражданское право

ВОПРОС:

Обращение в суд для принятия наследства

У нас 2 года назад умер папа. В доме, где он проживал и был собственником была прописана и его внучка, которой он подарил 1/3 части в этом доме. Нас две дочери и мы не проживаем, и не прописаны в этом доме. Прошли сроки и мы с сестрой не вступили в наследство. Мы обратились к госуд. нотариусу с просьбой отказаться от вступления в наследство в пользу моей дочери - папиной внучки, которая там прописана и имеет 1/3 доли. Нотариус нам сказала, что мы обязаны с сестрой через суду сначала вступить в наследство, а потом отказаться в пользу внучки. У нас вопрос 1- зачем мне и сестре моей вступать в наследство, если все сроки прошли и мы НЕ ХОТИМ вступать 2 - нотариус не хочет принимать от нас заявление об отказе о вступлении в наследство, заявив то что нам необходимо обязательно вступить в наследство, а потом отказаться в пользу внучки (дочери). Пожалуйста проконсультируйте нас, как нам поступить и с чего начать .

Лариса, Одесса


ОТВЕТ:

В соответствии с законом принять наследство или отказаться от него можно только в течении 6 месяцев с момента смерти наследодателя. Вы пропустили этот срок, потому вы не имеете права ни принять наследство, ни отказаться от наследства в чью-то пользу.

Именно поэтому нотариус объяснил вам, что для того, чтобы отказаться от наследства в чью-то пользу необходимо обратиться в суд. Но в суд необходимо обратиться не для принятия наследства, а для предоставления дополнительного срока для принятия наследства.

В суде вам необходимо доказать, что вы пропустили срок на принятие наследства по уважительным причинам. Если суд посчитает ваши аргументы убедительным, то он предоставит вам дополнительный срок для принятия наследства. И вот в этот срок, который предоставит суд, вы будете иметь право либо принять наследство, либо отказаться от него в пользу кого-то из наследников по закону. Для этого вы должны будете обратиться к нотариусу с указанным решением суда и своим заявлением об отказе от наследства в пользу кого-то из наследников по закону.

После смерти своего отца вы являетесь наследниками первой очереди. Если вы не вступаете в наследство, то право на наследство наступает у второй очереди наследников, если вторая очередь не вступает, то право на принятие наследства возникает у третьей очереди и т.д.. Если никто из наследников по закону не примет наследство, то оно перейдет в собственность местного совета. Внучка не наследует после смерти своего дедушки, если жив ее родитель по дедовской линии.

Не принявший наследство в течении 6 месяцев после смерти наследодателя, считается отказавшимся от наследства. В данном случае это означает, что так как вы не приняли наследство, то вы считаетесь отказавшимися от него. Отказавшимися не в пользу кого-то, а просто отказавшимися. Чтобы отказаться в пользу кого-то об этом необходимо заявить, а заявить об этом можно только в пределах срока установленного для принятия наследства.

Таким образом, если вы хотите, чтобы наследство не перешло к наследникам других очередей или в собственность местного совета, вам обязательно необходимо обратиться в суд с заявлением об установлении дополнительного срока на принятие наследства. Причем, не обязательно обращаться обоим сестрам, может обратиться только одна. В этом случае она одна и сможет принять все наследство либо отказаться от него в чью-то пользу.

Однако, вы должны учитывать, что даже при наличии решения суда об установлении дополнительного срока для принятия наследства, вы не сможете отказаться от наследства в пользу внучки умершего, потому что закон разрешает отказываться от наследства по закону только в пользу наследников по закону, а внучка не является наследником по закону. Поэтому вы должны будете принять наследство, оформить его на себя, а потом сможете переоформить на внучку умершего через договор дарения или договор купли-продажи. 

Цивільний кодекс України
N 435-IV, 16.01.2003, Кодекс України,  Верховна Рада України
 
 

Стаття 1223. Право на спадкування

1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

2. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

3. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Стаття 1258. Черговість спадкування за законом

1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Стаття 1261. Перша черга спадкоємців за законом

1. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Стаття 1262. Друга черга спадкоємців за законом

1. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Стаття 1263. Третя черга спадкоємців за законом

1. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Стаття 1264. Четверта черга спадкоємців за законом

1. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Стаття 1265. П'ята черга спадкоємців за законом

1. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

2. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Стаття 1266. Спадкування за правом представлення

1. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

2. Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

3. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

4. Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

5. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

6. При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

Стаття 1268. Прийняття спадщини

1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

4. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Стаття 1270. Строки для прийняття спадщини

1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

2. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Стаття 1272. Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини

1. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

2. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

3. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Стаття 1273. Право на відмову від прийняття спадщини

1. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

2. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.

3. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.

4. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

5. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

6. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Стаття 1274. Право на відмову від прийняття спадщини на користь іншої особи

1. Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

2. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

3. Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.

4. Якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім'я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.

5. Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу.

 

 

 

 



Ответ дан по состоянию законодательства на день ответа.

Законодательство (кодексы, законы и т.д.) можно найти на сайте Верховной Рады Украины



Ответ добавлен: 17 Декабря 2013
Использование материалов сайта разрешается только при наличии гиперссылки на www.todorov.od.ua
Юридические услуги. Одесса. Адвокат Дмитрий Тодоров Мы в Google+ © 2007 - 2016


Хостинг от uWeb