Пятница, 09 Декабря 2016, 15:29

ЮРИДИЧЕСКАЯ КОМПАНИЯ

адвоката Дмитрия Тодорова

г.Одесса ул. Малая Арнаутская, 4

Главная страница | Регистрация | Вход Приветствую Вас Гость
Главная » Бесплатная юридическая консультация в интернете » Жилищное право

ВОПРОС:

Квартирный вопрос мать и дочь

Ситуация такая: В квартире жили мать и дочь. Они участвовали в приватизации квартиры. Позже у дочери рождается ребёнок. Лет 8 этот ребёнок не прописан нигде. А потом где-то в этом возрасте ребёнка вписывают в эту квартиру. Позже мать умирает, и квартира по наследству переходит дочери. И теперь в квартире живёт дочь и внучка той женщины. Дочери 39, внучке 19. Теперь мама (39) приводит в квартиру мужчину, и он проживает в этой квартире по согласию мамы, то есть хозяйки (нынешней). Взрослая дочь против этого. Но по закону, он вроде бы проживает там законно. Он не шумит, и дочь не трогает, но ей это всё равно не нравится, так как квартира однокомнатная. Первый вопрос: Одинаковые ли права на на квартиру у матери и дочки? 
И ситуация далее: Эта мама (39) уезжает на две недели. И взрослую 19-ти летнюю дочь она заставляет жить 2 недели с её мужчиной! Может ли дочь попросить освободить квартиру хотя бы на две недели, когда не будет полноправной хозяйки? Или она как человек, который там прописан, а мужчина нет, может заставить его покинуть помещение??? 

Александра, Харьков


ОТВЕТ:

Права матери и дочери разные. Мать собственник квартиры, т.е. имеет право владеть ею, пользоваться и распоряжаться, а дочь имеет право только пользоваться квартирой, т.е. проживать в этой квартире.

Указанное означает, что только мама, как собственник квартиры имеет право решать, кому жить в квартире, а кому не жить в этой квартире. Отсюда следует, что дочь не имеет права требовать выселения маминого сожителя. Сама же дочь имеет право проживать в этой квартиры как член семьи или как бывший член семьи своей матери. 

Мама самостоятельно, никого не спрашивая, имеет право распорядиться квартирой, т.е. подарить ее или продать кому-либо, несмотря на то, что в квартире прописана ее дочь. В этом случае новый собственник квартиры будет иметь законное право выселить дочь из квартиры через суд.

Мать также имеет право выселить дочь из квартиры, в случае если дочь систематически разрушает или портил жилое помещение, либо использует его по назначению, либо своим антисоциальным поведением делает невозможным совместное проживание при условии, что меры общественного воздействия на дочь оказались безрезультатными.

Цивільний кодекс України
N 435-IV, 16.01.2003, Кодекс України,  Верховна Рада України
 
Стаття 316. Поняття права власності

1. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

2. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

Стаття 317. Зміст права власності

1. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

2. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Стаття 319. Здійснення права власності

1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

3. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

4. Власність зобов'язує.

5. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

6. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

7. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

8. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Стаття 405. Право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом

1. Члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

2. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.


Житловий Кодекс Української РСР
N 5464-X, 30.06.1983, Кодекс України,  Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
 

Стаття 150. Користування жилим будинком (квартирою), що належить громадянинові

Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Стаття 156. Права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири)

Члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.

До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Стаття 157. Виселення членів сім'ї власника жилого будинку (квартири)

Членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Стаття 116. Виселення без надання громадянам іншого жилого приміщення

Якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною.

Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення. 


Ответ дан по состоянию законодательства на день ответа.

Законодательство (кодексы, законы и т.д.) можно найти на сайте Верховной Рады Украины



Ответ добавлен: 04 Ноября 2013
Использование материалов сайта разрешается только при наличии гиперссылки на www.todorov.od.ua
Юридические услуги. Одесса. Адвокат Дмитрий Тодоров Мы в Google+ © 2007 - 2016


Хостинг от uWeb