Четверг, 08 Декабря 2016, 11:54

ЮРИДИЧЕСКАЯ КОМПАНИЯ

адвоката Дмитрия Тодорова

г.Одесса ул. Малая Арнаутская, 4

Главная страница | Регистрация | Вход Приветствую Вас Гость
Главная » Бесплатная юридическая консультация в интернете » Наследственное право

ВОПРОС:

Проживание одной семьей (гражданский брак). Наследование (спадкування особами, які проживали однією сім’єю)?

Я (1938г) жила с мужчиной (1929г) 18 лет одной семьей с 1. 01.86г. по 17. 02 04г день его смерти. До совместной жизни я с дочерью жила в своей квартире,где была прописана. Он с больной,прикованной к постели матерью жип в 3-х комнатной квартире, в которую он и перевез меня. Его сын жил в другом городе Украины. Дочь жипа в России. Он везде предсавлял меня . как жену а я его- мужем. Моя квартиа была закрытой. Когда стало ясно, что дочь после учебы не возвратится домой, мы в 1995г поменяли мою квартру на Одессу,где по настоящее время она проживает с семьей. Эта квартира числиться за мной и я в ней прописана. В его квартире я никогда не была прописана. Жили мы по чести и совести,дети ко мне относились дружелюбно.Но после смерти отца,они через полгода выгнали меня с квартиры в чем стояла, Я вынуждена была обратиться в суд. После двух судебных лет мне присудили 1\2 имущества и 1\3 часть квартиры. В Верховном Суде депо пролежало 2 года и возвратилось на повторное рассмотрение.Районный суд руководсвовался СКУ от 1.01.04г. Но оказывается наше дело не подпадает под этот закон т.к.: все имущество было приобретено до 1.01.04г. Киартиру он приватизировал в 1996г на себя. Но я прожила в этой квартире 10 лет,когда она была государственной и 8 лет - приватизированной.Пользовалась этой квартирой на правах хоэяйки. Согласно ст. 1259 п.2 мою очередь с четвертой перенесли в первую, т.к. он долгое время болел: 5.05.99г.- инфаркт, диабет аденома,111 группа инвалидности,15.06.2000г. инсульт, 11 группа инвалидности и много других заболеваний. В деле есть амбулаторная карточка и заключение МСЭК . что он нуждался в помощи ,когорую я ему и оказывала. Для Веровного Суда ст.1259 п2 не доказана ,хотя с 1999г. вся работа и обязанности лежали на мне. Может быть ВЫ далите толкование этих слов и предложений:
протягом тривалого часу опикувалась-
материально забезпечувала-
надавала иншу допомогу-
тяжку хворобу-
був у безпорадному стани
Его дети нам не помогали. Мы им материально помогали . Они ни одной копейки не вложили ни в болезнь отца ,ни в квартиру. Сын не видел отца 5 лет с 1999-2004г., год смерти отца. Дочь после отпуска заезжала на 3-4 дня ,а потому и думают, что отец здоровым умер. За 18 лет я в нашу семью вложила много материальных и моральных сил. И ни на что я не имею права? А может быть еще и потому, что у ихнего адвоката муж прокурор? Может быть вы знаете такие законы,которые могли бы защитить мои права и как правильно их применить?

Александра Ивановна, Одесса


ОТВЕТ:

Действительно, имущество, приобретенное в период проживания в так называемом гражданском браке до 01.01.2004г. (вступление в силу Семейного кодекса Украины) не является совместно нажитым имуществом лиц, проживавших в таком браке, и не делится между ними поровну. Имущество, приобретенное в этот период, принадлежит тому лицу, кем оно приобретено (на кого оформлено).

В соответствии со ст.1264 действующего Гражданского кодекса Украины, действительно, лицо, которое проживало одной семьей с наследодателем не менее 5 лет до даты его смерти, является наследником умершего и относится к четвертой очереди наследников:

"Стаття 1264. Четверта черга спадкоємців за законом

1. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини". 

ОДНАКО, следует учитывать, что эта норма закона, как и Семейный кодекс, действует также с 01.01.2004г. (вступление в силу действующего Гражданского кодекса). В старом Гражданском кодексе Украины, который действовал до 2004г. такой нормы не было. В результате этого возникает вопрос: с какого времени следует исчислять указанный в ст.1264 срок в пять лет.

ИЗ РАЗДЕЛА "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ГРАЖДАНСКОГО КОДЕКСА 2004г.:

"4. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності".


Чтобы  смысл изложенного п.4 был более понятен, изложу его немного в другой форме, не меняя его смысла:

"Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що:

виникли після набрання ним чинності

продовжують існувати після набрання ним чинності"


 В вашем случае отношения в виде проживания одной семьей с наследодателем начались задолго до 2004г., но продолжили существовать после 01.01.2004г. (вступление в силу нового Гражданского кодекса) всего до 17.02.2004г..

Таким образом, действие нового кодекса применяется только к периоду в два с половиной месяца (01.01.2004г. - 17.02.2004г.), т.е. к тем отношениям, которые продолжили существовать после вступление в силу нового кодекса и потому вы не являетесь наследницей в соответствии с положениями ст.1264.

Вы могли бы претендовать на наследство в порядке этой статьи, если бы прожили вместе с наследодателем в гражданском браке до 01.01.2009г., т.е. 5 лет, начиная с 01.01.2004г. (вступление в силу нового Гражданского кодекса). К сожалению, в отличие от ст.344ГК Украины, для данного вида правоотношений закон не установил обратной силы. Что касается ст.344, то в разделе "Прикінцеві та перехідні положення" Гражданского кодекса Украины сказано: "8. Правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом". Приведу содержание ст.344, чтобы понятно было о чем идет речь:

"Стаття 344. Набувальна давність

1. Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. 

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. 

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. 

2. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. 

3. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності. 

Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування. 

4. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду". 

Из приведенных норм закона видно, что и ст.1264 и ст.344 предполагают наступление какого-то права в зависимости от количества лет, проведенных в каком-то состоянии (состояние проживания с наследодателем или состояние владения чужим имуществом). И в том, и другом случае количество лет (срок) исчисляется со дня набрання чинності (вступления в силу) нового Гражданского кодекса Украины 2004г.. Однако, если для ст.344 установлено исключение и разрешается прибавить к сроку владения еще 3 года до вступления в силу кодекса, т.е. до 2004г., то для ст.1264 такое исключение не делается и срок в 5 лет начинает исчисляться только с 01.01.2004г..

Таким образом, учитывая, что вы не являетесь наследницей в порядке ст.1264, т.е. не прошло 5 лет с момента вступления в силу нового Гражданского кодекса, то на вас не распространяются и положения ч.2 ст.1259ГК Украины, которую вы упоминаете в своем вопросе:

"Стаття 1259. Зміна черговості одержання права на спадкування

1. Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині. 

2. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані". 

ОДНАКО, НЕ ВСЕ ТАК ПЛОХО К СЧАСТЬЮ ДЛЯ ВАС.

Считаю данный мною ответ полностью соответствующим закону, но в тоже время должен вам сообщить, что Верховный Суд Украины придерживается совершенно другой правовой позиции, чем та, которая изложена выше.

Верховный Суд в любом случае прав и не потому, что он прав, а потому что он Верховный Суд. Так, в принципе и должно быть. Можно критиковать решения Верховного Суда, не соглашаться с ними, но их следует исполнять.

Так вот в п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" N 7 від 30.05.2008 сказано:

"21. При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Правила статті 1264 ЦК не стосуються дітей, влаштованих у прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу.
До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК".

Верховный Суд редко меняет свои правовые позиции, потому у вас большие шансы стать наследником после смерти "гражданского мужа".

Что касается толкования понятий, которые применяются в ст.1259ГК Украины, то нет законодательного, т.е. определенного законом, толкования этих понятий. Пока не сложится судебная практика, каждый суд может толковать эти понятия по своему в зависимости от конкретных обстоятельств.










Ответ дан по состоянию законодательства на день ответа.

Законодательство (кодексы, законы и т.д.) можно найти на сайте Верховной Рады Украины



Ответ добавлен: 13 Июня 2009
Использование материалов сайта разрешается только при наличии гиперссылки на www.todorov.od.ua
Юридические услуги. Одесса. Адвокат Дмитрий Тодоров Мы в Google+ © 2007 - 2016


Хостинг от uWeb